Що чути в місті?

– Минулі вибори, певне. А більше всього обговорюють формування коаліцій в парламенті. Говорять про те, хто з ким об’єднався, що буде з країною далі. Народ налаштований оптимістично. Є надія, що об’єднаються жовтогарячі: нашоукраїнці, БЮТ і Соцпартія. І все буде нормально, можна з оптимізмом дивитися в майбутнє.
Ну і вічна тема – дороги. Сам на машині їжджу. Дасть Бог, ямковий ремонт зроблять – можна буде їздити.

– До чого додумається Верховна Рада, яких вони ще рішень наприймають, на які немає коштів. Розмови ведуться, насамперед, навколо коштів. Тому що на базарі людей немає. Я маю на увазі покупців. Це факт. А причина незрозуміла. У „Просторі”, може, таке враження від того, що він великий. А ЕКО, схоже, взагалі на ладан дихає.

– Проблем у нас у місті вистачає. Ви лише подивіться на наші дороги. Тим, хто у маршрутці їздить не болить ніде, після того, як по наших дорогах поїздили? За містом просто не доглядають. Хоча б урни поставили. Ось людина іде і їсть морозиво, чи пиво п’є. Куди йому обгортку чи пляшку подіти? Урни поряд немає.

– Найбільше зараз людей турбує весняна вірусна інфекція. Вона всіх перекачала. Я звільнилася, як тільки вилікувалася. А потім дізналася, що перехворіли мої колишні співробітники. Досі викашлюю ту хворобу. Не хотілося б, щоб вона мені зіпсувала працю на городі. Там зараз цвітуть крокуси, підсніжники. Скрізь набубнявіли бруньки, жимолость випускає перші листочки. Найголовніше – не пропустити того, що відбувається в природі, і тоді вона відізветься в душі.

– Вибори. Всім цікаво, яка влада буде на даний момент, що це принесе людям, чи зміниться життя істотно, чи ні. Так багато навколо інформації, але вона не чітка. Люди розгублені. Нібито перемогла помаранчева революція, а громадяни розкололися навіть тут. Тепер ми чуємо, що в коаліції збираються депутати з абсолютно різними планами. Сумніви дуже великі.