У Горішніх Плавнях у центрі перетримки — 135 собак і лише дві працівниці. Одна з них, Дар’я Співак, публічно звернулася до міського голови з вимогою збільшити штат і фінансування: каже, система не витримує, і якщо нічого не зміниться, частину тварин доведеться повернути у місця виловлювання — фактично на вулиці міста.
Центр перетримки — не притулок
Послуга з вилову, стерилізації та утримання безпритульних тварин у місті покладена на КП «СпецЕко». У програмі, затвердженій рішенням міської ради від 15 вересня 2015 року, передбачено створення на базі підприємства окремого підрозділу з вилову та тимчасового утримання тварин, а також виконання функцій із їх вилову та стерилізації.
У межах цієї програми у місті з’явилося місце для тимчасового утримання безпритульних тварин. Це не притулок у класичному розумінні: тварин відловлюють, стерилізують, вакцинують і після цього мають повертати у звичні для них місця.
Водночас за словами працівниці центру, більшість тварин залишаються тут не на кілька тижнів, а на місяці й роки.
Що пішло не так
Причин кілька. За словами зооволонтерки, головна — безвідповідальне ставлення до тварин: їх викидають, просять і навіть вимагають забрати. Після початку повномасштабного вторгнення ситуація загострилася — люди виїжджають і залишають собак.
— Деяких просто підкидають до центру, — каже вона.
Водночас не всі тварини можуть звідси піти. Породистих або соціалізованих вдається прилаштувати. Решта залишаються.
— Куди я маю їх повернути? На дитячий майданчик? У підвал, де їх знайшли? Кинути вздовж дороги? — каже Даша.
За офіційними звітами, у 2021-2025 роках стерилізували та кліпсували 583 тварини.
За словами працівниці, близько 90 % собак залишаються у центрі.
Що з бюджетом
За звітами КП «СпецЕко», щороку на виловлення, стерилізацію та утримання безпритульних тварин спрямовують понад мільйон гривень. У 2023 році фінансування зменшилося до 833 тис. грн — і саме тоді штат скоротився до двох одиниць.
У 2024–2025 роках фінансування відновилося до 1,1–1,2 млн, у 2026-му заплановано 1,4 млн. Але кількість працівників не збільшили. У 2021 році в центрі було передбачено п’ять штатних одиниць, тоді як із 2023-го середньоспискова чисельність становить дві одиниці.
Середня зарплата становила 8 570 грн у 2021 році та понад 15 тисяч у 2025-му.
Трохи математики
За даними системи Prozorro, у різні роки основними статтями витрат на безпритульних тварин були корм, ветеринарні препарати та послуги з утримання і поводження з ними.
Серед закупівель — сухий корм для собак, вакцини, лікарські препарати, шприци, а також засоби для ідентифікації тварин, зокрема вушні бирки.
Наприклад, у 2025 році через систему Prozorro корм закуповували двічі — загалом 45 мішків по 20 кг. Це 900 кг сухого корму.
Водночас за словами працівниці центру Дар’ї Співак, підприємство щомісяця видає близько 40 кг корму. Але у річному вимірі це становить всього 480 кг.
Якщо врахувати, що одна собака в середньому споживає близько 300-400 грамів сухого корму на день, то цього обсягу вистачить орієнтовно для близько трьох тварин на рік — не для понад сотні собак, які утримуються у центрі.
Частину потреб центру Дар’я покриває самостійно — шукає підтримку серед волонтерів і благодійних організацій.
На чому все тримається
Шість років тому дівчина прийшла працювати у центр. Вона побачила, як працює система і скільки ресурсів бракує на утримання тварин. Тоді ж створила громадську ініціативу «Надія для хвостиків», через яку почала залучати допомогу.
Сьогодні значну частину потреб центру покривають благодійники. Зокрема, організація U-Hearts щомісяця передає близько 600 кг корму, а також крупи, з яких волонтери готують їжу для тварин. Окрім цього, центр отримує медикаменти, частину закуповують за кошти небайдужих мешканців.
Ремонтні роботи також відбуваються коштом такої допомоги. Через велику кількість тварин ці витрати — постійні, як і витрати на лікування та догляд.
За словами Дар’ї, лише за березень витрати склали близько 15 тисяч гривень: приблизно 7 тисяч — на ветеринарні послуги, 6 тисяч — на пальне, ще понад 2,6 тисячі — на матеріали, зокрема рукавички та пелюшки.
Водночас благодійні внески за цей період становили близько 10 тисяч гривень.
Фактично значна частина цієї системи тримається на одній людині.
Що може змінити ситуацію
На думку зоозахисниці, проблема безпритульних тварин не вирішиться лише збільшенням штату.
Вона говорить про системні зміни: обов’язкову реєстрацію домашніх тварин, їхнє чипування та відповідальність власників.
Окремо — про стерилізацію. За її словами, без системної стерилізації передусім домашніх тварин, які не беруть участі у розведенні, кількість собак на вулицях і далі зростатиме.
Саме це, а не лише робота центру, визначає, скільки тварин опиняються на вулицях.
Водночас поки таких змін немає, Дар’я просить про базове — збільшити фінансування центру і кількість працівників.
Реакція керівництва
«Телеграф» звернувся за коментарем до КП «СпецЕко», щоб дізнатися позицію керівництва щодо перевантаження центру, нестачі працівників і можливого збільшення фінансування.
Головний інженер підприємства повідомив, що не має часу для коментаря. У приймальні пообіцяли передати контакт керівнику полігону, який має зв’язатися з редакцією.
На момент публікації відповіді редакція не отримала.
Де межа?
Центр, який мав бути тимчасовою перетримкою, фактично став притулком — без штату і ресурсу для цього.
Шість років ця система тримається на одній людині.
Але жодна система не може працювати так нескінченно. Питання лише в тому, скільки ще це витримає людина — і що буде з понад сотнею собак, коли цей ресурс закінчиться.
