«Хлопчики не плачуть!» - вони ридають

9.05.2008, 15:04 Переглядів: 2 144
До чого призводить батьківське виховання «справжніх мужиків».

Було вже пізно – десь за чверть до одинадцятої.  Біля цілодобового магазину крутилась якась весела компанія.  А провулком ішла пара – чоловік та жінка.  Поміж ними плентався маленький  хлопчик.  По голосу – років  чотирьох, може трохи старший.  Малий тихенько скиглив: «Мамоська, на ручки!»  Мама мовчала.  Зате подав голос тато: «Ану, замовкни, паскуда мала!  Чого скиглиш?!  Ти мужик чи баба?!!!  На ручки йому!  Я тобі покажу «на ручки»!»   Малий  перебіг до мами і вхопив її за руку.  Мама мовчала.  Зате миттєво пролунала  різка  собача команда: «Рядом!!!» - гримнув  тато.  «Кому сказав -  «рядом»!!!  Дай руку  і кинь скиглити.  Бо зараз так вріжу по жопі, що вона у тебе трісне!  Я з тебе мужика таки зроблю!!!»  Малий заплакав: «Папоська, не треба!»  Мама мовчала.  У неї була німа роль.   Лише один раз пролунав її невиразний голос: «Та нехай уже...»

Що «нехай» і що «вже» -  так і залишилось незрозумілим. Через  хвилину грюкнули двері під’їзду.  І за ними  стих  жалібний плач  маленького  хлопчика.  Зате залишилось гнітюче враження, що двоє дорослих дурнів мучили серед ночі кошеня.  Про це ми і вирішили запитати професійного сімейного  психолога – так все-таки, батьки мучили  втомлену дитину?  Чи ми помилилися, і насправді  «суворий, але справедливий» батько виховував посеред ночі  «справжнього мужика»?

Наш експерт – сімейний психолог, штатний співробітник кременчуцького наркологічного диспансеру Наталя Развадовська:

- Пані Наталю, скажіть – що це було?  Свідомий  садизм з боку татуся?  Виховання жорстокості у дітей та собак?  Чи все-таки урок  виховання з маленького хлопчика «справжнього мужика»?  

-  За своєю суттю те, що ви чули,  –  емоційне насильство над дитиною.  Але за формою це, скоріше за все,  щось зі сфери виховання – як вам це не дивно.  Форма, у якій воно здійснювалося, може бути  обумовлена  вихованням  самого батька.  Його теж так виховували батьки.  Адже раніше часто можна було почути: «Хлопчики не плачуть! Ти майбутній солдат, чого ти рюмсаєш!»

-  Який сенс у такому насильстві?  Де тут виховання?  Адже було пізно, дитина   втомилася і просто хотіла спати.  Так «наїжджати» на неї посеред ночі – це те саме, що мучити кошеня.

- Розумію ваше обурення. Але проблема у тому, що батьки дуже часто не розуміють, що вони насправді роблять по відношенню до своїх дітей.  Формально вони знають, «що таке погано, що таке добре». Скоріше за все, батьки  б, наприклад, не дозволили хлопчику тягати за хвіст кошеня – бо це погано.  Але собі вони нерідко  дозволяють аналогічні дії – тільки вже стосовно власних дітей.

- Чому так? Люди ж не монстри, вони звичайні – всі, як усі, все, як у всіх.

-  У першу чергу, це пов’язане з їхнім власним вихованням. Ми можемо навчити своїх дітей лише тому, чому нас навчили власні батьки.  Знову хочу повторити – теоретично батьки знають, що таке погано, а що добре.  І вони часто кажуть про це дітям. Бо вони хочуть для них добра. Але при цьому забувають, що маленькі діти сприймають не слова, а реальні  вчинки батьків – саме на них вони вчаться.  Це дуже важливо.  Треба розуміти, що у майбутньому ви отримаєте від дітей те, що зараз чините з ними. Наприклад, старше покоління часто скаржиться на молодь і досить жорстко її критикує.  Але молодь така, якою її виховало це саме покоління.

- Слухайте, а чим пояснити таку дико відсторонену поведінку матері?  Ну, тато крутий вихователь дітей та собак.  Але ж мама має розуміти, що пізно ввечері дитина втомлена та вимучена, навіщо її «добивати»?

- Тут існує кілька варіантів. По-перше, маму могли виховувати у такій родині, де тато – головний, а мама не має жодних прав, просто мовчить. Відповідно, мама виросла залежною жінкою, яка ніколи не чинитиме опору чоловіку. Але може бути інше пояснення інертної поведінки матері.  На жаль, у нашій країні і досі діти дуже часто з’являються на світ випадково, тому, що «так склалося». А не тому, що їх чекали і готові виховувати.  Досить часто жінки народжують, намагаючись вирішити свої власні проблеми. Вони не готові по-справжньому, 24 години на добу, займатися вихованням дитини.

- Ну добре, готові-не готові – це для кожної дівчини індивідуально.  А де ж розхвалений материнський інстинкт – захистити свою дитину від знущання?

- Цілком можливо, що для жінки, про яку йде мова, то не було знущанням.  Можливо, її саму батьки виховували у такому жорсткому стилі.  І дома, з чоловіком, вони, скоріше за все, теж спілкуються у такому тоні.  Тож для неї поведінка чоловіка та батька її сина була звичайною. Нема від чого й захищати дитину.

- Нічого собі.  Скажіть, чи справді татусеве виховання «справжнього мужика» дає результати?  Це завдяки йому з маленьких плаксивих хлопчиків виростають  мужні чоловіки?  Бо хлопчики таки плаксиві.  Якщо їх гризнути або вдарити лопаткою по голові, вони ридають гірше за дівчат.  Зате потім...

- Маю вас розчарувати – з такого жорсткого  батьківського  виховання  практично ніколи не виростають «справжні мужики».  Навпаки, воно стає підгрунтям  для  виховання залежної  особистості.  Бо несе у собі елементи емоційного насилля.  А емоційне насилля, а також фізичне та сексуальне, сприяють формуванню саме  залежної  людини.

-  Чи можна  сказати, що у значній кількості наших сімей має місце емоційне насильство над дітьми?

- На жаль, можна. Найперше, це заборона на почуття. У нашому випадку батько жорстко забороняє хлопчику відчувати те, що він насправді відчуває – втому, дитяче горе. Так дитину привчають, що певні її почуття «погані» і вона не повинна їх відчувати – біль, страх, злість.  Ми знову повертаємось до поширеного лозунгу «Хлопчики не плачуть!»  Проблема у тому, що хлопчикам забороняють плакати, але ж справжні почуття нікуди не зникають.  Просто, переживаючи їх, дитина вважає себе поганою, «неповноцінною» - бо вона не така, як від неї вимагають батьки.

- Так навіщо батьки так уперто вимагають від своїх дітей, щоби вони були «справжніми чоловіками» або «справжніми жінками»?

- Вимагають, бо більшість людей живе за стереотипами.  Не аналізуючи, вони просто приймають чужі  кліше про «справжніх чоловіків та жінок». Насправді ж, кожна дитина – особистість. І саме цю персональну особистість у ній треба плекати та розвивати.


Що робити?

Звісно ж, таку сумну розмову про легковажних батьків треба завершувати якимись конкретними позитивними порадами. От ми і запитали  нашого експерта, що робити батькам, аби виховати щасливу та здорову дитину? А не «справжнього чоловіка або жінку».

- Щоби дитина виросла щасливою та здоровою, її:
- Не треба порівнювати з іншими («Ти подивись, який Мишко хоробрий!», «А Тетянка вчиться на одні п’ятірки!»).
- Ніколи не говоріть дитині: «Ти – викапаний батько, нічого путнього з тебе не виросте!».
- Відзначайте усі її найменші успіхи, хваліть та заохочуйте до нових.
- Ви можете критикувати конкретні дії дитини і повинні це робити ( ти дуже погано вчинив, розбивши глечик; або побившись з Толиком; або не вивчивши уроки). Але не критикуйте її саму (ти такий нездара; ти такий розбишака; ти такий брехун!).
- Не висміюйте   особисті  риси дитини (ти такий повільний - гірше за слимака; ти такий полохливий;).
- Не вимагайте від дитини неможливого. Співставляйте  власні вимоги та очікування з реальними можливостями вашої дитини.

Притча про стереотипи

Якось Іван тікав від страшенного бугая. Та й злетів від страху на величезне дерево. Злетіти злетів, а злізти не зміг. Сидить він, аж раптом іде сусід і питає: «Ти чого, Іване, сидиш, як сич?» Ну, Іван пояснив, чому.  А сусід пообіцяв допомогти і кудись побіг.  Через кілька хвилин повернувся  з  довгою міцною мотузкою.  Кинув її Івану. Той  вхопив.  А сусід і каже: «Тепер стрибай!»  Іван стрибнув та й гепнувся разом з мотузкою об землю. Прийшов до тями, а сусід над ним стоїть та бідкається: «Ти диви, як вийшло! Така гарна, міцна мотузка, а не допомогла! А учора, коли Степан до колодязя  впав, так ми його цією мотузкою миттю витягли!»    



 
Теги:
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
Читайте також:
  • Kiaparts
  • НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:


Свіжий випуск (№ 6 від 6 лютого 2025)

Для дому і сім'ї

Читати номер

Для дому і сім'ї - програма телепередач

Читати номер

Приватна газета

Читати номер
Попередні випуски
Вверх