Захарій Зацеркляний – син відомого у нашому місті творчого подружжя Зацеркляних. Батько молодого фотохудожника, Микола Григорович, – неперевершений майстер різьблення по дереву; мати – Тетяна Антонівна Зацеркляна – по дереву робить розпис. Судячи з виставки, на Захарієві природа теж не відпочила – складно залишатися звичайною дитиною, коли ростеш серед мистецтва.
Фото: Дмитрий Бабец
Зображення цієї будівлі на вулиці Лінійній (Крюків) – одне з небагатьох кольорових фото, представлених на виставці. Більшість світлин старого Кременчука у Захарія Зацеркляного – чорно-білі. Це посилює враження давнини – ніби дивишся на звичний тобі Кременчук із майбутнього, очима людини, яка роздивлятиметься ці фото через дві сотні років.
Фото: Дмитрий Бабец
Клуб залізничників (Міський сад). Цієї будівлі більше не існує – вона згоріла рік тому.
– Архітектура, яку будують зараз, не має душі, – вважає Захарій Зацеркляний. – А на цих фото – кожен дім із душею.
– Без старого немає нового, – погоджується із сином Микола Зацеркляний. – Багатьох старовинних будинків у нашому місті вже не існує. Скоро й ці залишаться тільки на фото…
– Архітектура, яку будують зараз, не має душі, – вважає Захарій Зацеркляний. – А на цих фото – кожен дім із душею.
– Без старого немає нового, – погоджується із сином Микола Зацеркляний. – Багатьох старовинних будинків у нашому місті вже не існує. Скоро й ці залишаться тільки на фото…
Фото: Дмитрий Бабец
