«Це обличчя справжнього українського офіцера»: у Кременчуці попрощалися із полеглим на війні капітаном Дмитром Лукашенком

Сьогодні, 10 березня, у Кременчуцькому міському палаці культури в останню путь провели полеглого на війні захисника, капітана Дмитра Лукашенка. Народився чоловік 14 грудня 1990 року у Полтаві, але жив та навчався у Кременчуці. Закінчив загальноосвітню школу № 14, далі освіту здобував у Кременчуцькому національному університеті імені Михайла Остроградського, Полтавській національній політехніці імені Юрія Кондратюка, Харківському університеті повітряних військ імені Івана Кожедуба.

Провести в останню путь захисника зібралися його рідні та друзі, знайомі, однокласники та бойові побратими. У школі, де Дмитро навчався, працює і його мама, Світлана Валеріївна, розповідає нам її колега Ірина Анатоліївна.

Дмитро, не вагаючись, пішов захищати Україну у перших рядах після початку повномасштабного вторгнення, продовжує пані Ірина.

Поділився спогадами про полеглого захисника і його однокласник, Данило.

Провести в останню путь військовослужбовця приїхали і його побратими. Начальник Сумського зонального відділу військової служби правопорядку, де служив Дмитро, полковник Роман Падалка розповідає: той із перших днів повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини.

За словами полковника Падалки, Дмитро був надзвичайно достойною та порядною людиною, а ще — дуже начитаним.

Подробиць загибелі Дмитра Роман Падалка не розкриває. Говорить, що сталося це під час обстрілу противника.

До лав Збройних сил України захисник приєднався 22 березня 2022 року, розповідає військовослужбовиця Любов Телятник. 

У полеглого воїна лишилися батьки, дружина та дитина. Подружжя чекало на ще одне поповнення у родині. Панахиду за загиблим захисником відслужили у Свято-Миколаївському соборі. Поховали Дмитра Лукашенка на Свіштовському кладовищі у меморіальному секторі почесних поховань захисників та захисниць України.