29 жовтня у Кременчуці попрощались з 43-річним курсантом Центру підготовки навчального взводу навчальної роти школи індивідуальної підготовки. Боєць помер через зупинку серця.
За словами військової Любові Телятник, це сталось 21 жовтня у селі Гончарівське Чернігівської області.
Перша дружина брата Олександра — Юлія — розповідає, що чоловік працював на КрАЗі разом з батьком.
— Олександр був дуже тихою, спокійною людиною, постійно допомагав, якщо треба була якась допомога. У тому році не стало батька. Рівно рік пройшов, не стало сина. Залишився Славік, його старший брат. Більше нікого немає в сім’ї, — каже Юлія.
Жінка додає, що Олександр мав бронювання та мав довідку щодо його непридатності до служби.
— Чесно кажучи, його забрали. Він не дійшов до роботи — дорогу не встиг перейти. Він мав бронь, в нього була довідка, що він непридатний. З 18 років. Але це не допомогло, — розповідає Юлія.
Її мати Галина Андріївна каже, що Олександр був «дуже доброю людиною».
— Рівно місяць. 20 числа 9 місяця його забрали й 21 він помер. Рівно місяць не стало. Шкода, — розповідає жінка.
У Олександра залишився брат.
Фото: Артем Коваленко
Панахиду за бійцем відслужили у Свято-Миколаївському соборі. Поховали Олександра на Свіштовському кладовищі, де покояться й інші українські воїни.
