Новим маршрутом для цивільних суден до портів Одеси, який фактично став новим «зерновим коридором» без участі представників країни-агресора, вже скористалося 31 судно. Здебільшого вони були завантажені агропродукцією, втім кілька балкерів перевезли продукцію гірничо-металургійного комплексу України.

«Три балкери з агропродукцією та залізною рудою вийшли з портів Чорноморськ і Південний, а 5 нових суден прямують до портів на завантаження», — повідомив Олександр Кубраков, віцепрем?єр-міністр із відновлення України — міністр розвитку громад, територій та інфраструктури.

Поки українські металурги не наважуються на оптимістичні прогнози й називають цей коридор тимчасовим. До того ж мають сумніви, що він є безпечним.

Втім у гірничорудній компанії Ferrexpo з українськими активами на Полтавщині цю подію вважають багатообіцяючим початком потенційного повного розблокування й відновлення логістики морськими шляхами.

«Наразі ми дуже уважно спостерігаємо та оцінюємо ситуацію. Питання безпеки залишаються для нас значущими», — кажуть у Ferrexpo.

У пресслужбі пояснюють, що це безпекове питання впливає зокрема і на кількість судновласників, які готові працювати на налагодженій ділянці.

«Наразі, цей перелік значно обмежений», — констатували в Ferrexpo, додавши, що вартість фрахту залишається значною з причин високих ризиків.

З тим, що ситуація покращується, погоджується й Олег Панасенко, головний редактор видавництва «Порти України», додаючи, що саме вантажопідйомність судна Jolanda — 180 тисяч тонн — дозволить перевозити великі обсяги залізорудної продукції на великі відстані.

До повномасштабного вторгнення й початку морської блокади понад 60% продукції гірничо-металургійного комплексу України експортували до портів Китаю. Куди саме попрямує судно під прапором Ліберії, стане відомо після його завантаження. І якщо порт призначення буде китайським, то це може стати ще однією хорошою новиною: у такому разі покращаться не лише показники експорту, а й обсяги виробництва гірничодобувних підприємств України, які в нинішніх складних умовах вимушені працювати на 25-30% від своєї максимальної потужності.

Збільшення кількості суднозаходів призведе до зменшення вартості фрахту й інших обов’язкових платежів.

«Цьому однозначно буде сприяти готовність міжнародних страхових компаній покривати ризики судновласників під час роботи з українськими глибоководними портами Чорного моря», — констатують у Ferrexpo.

Спочатку було слово. Потім його відредагували.

facebook x telegram whatsapp viber