«БджілкоФеї» з Кременчука плетуть сітки для захисників

25.06.2023, 09:03 Переглядів: 4 014

 

Вони працюють 24/7, без перерви й вихідних. Плетуть і плетуть своїми золотими ручками маскувальні сітки. Скільки вже сплели — не рахували, але декілька гектарів точно!

«БджілкоФеї», «БандероБджілкоЙожкоФеї», так вони себе кличуть. Звичайні дівчата, мешканки Кременчука, кожного дня збираються в приміщенні ПТУ № 26, аби допомогти нашим захисникам.

Працюють вони багато тижнів поспіль, відтоді як почалася повномасштабна війна. Але одна з активісток, Ірина Опритова, цією справою займається ще з 2014 року. Жінка каже, що за цей час локацій було дуже багато: і вдома плели, і в Міському саду, і зараз дуже раді, що адміністрація навчального закладу надала їм постійне приміщення.

 

Тут хоч і небагато місця, але дуже зручно, все необхідне під рукою. У центрі стоїть рамка, навколо якої працюють «бджілки» — вплітають у сітку стрічки тканини. Хоч схема виготовлення досить проста, робота ця копітка, потребує терпіння. Але найголовніше, це настрій, з яким працюють жінки.

— Обов’язкова умова: кожна сітка має виготовлятися з любов’ю і позитивними думками, — розповідає Ірина Опритова. — Дуже багато небайдужих людей розуміють, що лише разом ми переможемо ворога. І це радує. Наше приміщення ніколи не стоїть порожнім, тут завжди хтось працює: Тамара Бадика, «авторка» одної з перших сіток міста, яку зробили ще у 2014 році, Любов Шалабодова, Анна Пугасій і багато інших. Дівчата приходять, хто коли може, але в усіх уже давно «сіткозалежність». Кожна плете на свій лад, тому сітки мають унікальні візерунки й ніколи не повторюються. Ми тут усі — самобутні художники. На жаль, наші твори недовговічні. На війні сітка може прослужити лише декілька днів… Хоча на виготовлення однієї «маскувальниці» розміром 4×6 потрібен тиждень! Тому ми завжди на своєму «посту»…

 

Виготовлені вироби дівчата акуратно складають, прикрашають логотипом. Також чіпляють ляльки-мотанки, хендмейд-іграшки у вигляді бабок-йожок або янголят, у які зашита молитва — їх виготовляє Наталія Чижикова, і віддають туди, де просять. Замовлень багато, бо зберегти людей та техніку неможливо без якісного маскування позицій.

Але сітки — не єдиний напрям. Жінки також шиють плащі, білизну, подушки, збирають енергопайки. Світлана Шуліка разом зі своїми помічницями сплели понад півтисячі шкарпеток, частина з яких вже поїхала до Херсону. Людмила Жадан виготовляє білизну. «Подушкина фабрика» працює завдяки Олені Бичковій та Анжелі Пятибрат. Вікторія Стрючаліна шиє накидки. Є група переселенців: Алла з Гірського, Лариса із Сєверодонецька, Наталія з Попасної, Віка із чоловіком з Луганщини — усі вони теж працюють на Перемогу. Тож до роботи долучається все більше небайдужих людей. І це не лише робочі руки. Багато хто допомагає матеріально, адже без грошей справу не зроби.

 

— У нас багато друзів, які передають гроші. Це наші подруги з Америки Наталія і Марина, викладачі училища Олена Печерська і Тетяна Копичко, самі «бджілки», які постійно щось виділяють зі своїх пенсій на допомогу, та багато небайдужих людей.

Крім закупівлі необхідних матеріалів, «бджілкоФеї» допомагають індивідуально солдатам.

— У нас є «Онучок», так ми кличемо Володимира Семенова, 20-річного хлопця, який уже пройшов Бахмут. Колись він навчався в цьому ПТУ і заглянув до нас, шукаючи свого вчителя. Ми познайомилися. Він розповів про себе, ми запитали, що йому потрібно… Так почалася наша дружба. Ми постійно йому допомагаємо, купуємо те, що необхідно, і відправляємо, а Володя своєю чергою надсилає нам відеозвернення — це найкраща подяка для нас! — кажуть жінки. Найдорожчими для них є подарунки й прапори, які передають їм захисники. — Вони — неймовірні! Наші «залізні хлопчики» знаходять сили, час між боями, щоб зробити нам подарунки, подякувати за сітки, разом посміятися, а головне — обіцяють обов’язково зустрітися!

 

Справді, стіни приміщення прикрашають прапори. На столах стоять подарунки, серед яких розмальована руками захисників гільза. Коли її фото виклали у ФБ, одразу посипалися пропозиції щодо продажу. Пропонували навіть за тисячу доларів продати, але дівчата кажуть, що той подарунок — безцінний, тому він і досі зберігається у них. Також серед «скарбів» — грамоти та подяки від захисників.

— Дякую нашим активістам, які кожного дня ідуть допомагати, не нарікаючи на втому чи домашні справи, бо знають, як важко нашим захисникам, — каже пані Ірина. — Також дякую Ользі Новіковій та Сергію Дев’ятченку, які завжди з нами на зв’язку, допомагають і відвозять наші вироби тим, хто потребує — це волонтери з великої літери!

Ми запрошуємо всіх небайдужих долучатися до нас. Робочі руки завжди потрібні. Також ми завжди щось збираємо. Наприклад, зараз нашим хлопцям дуже потрібні колеса на КамАЗ. Чотири ми вже знайшли, але потрібно 16! Якщо хтось хоче допомогти, дзвоніть +380677056757 або пишіть у вайбер 0508775232. Наближаємо Перемогу разом! Слава Україні! Слава українським героям!
 

Автор: Руслана Горгола Джерело фото: Мирослава УКРАЇНСЬКА
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
  • Kiaparts
  • НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:


Свіжий випуск (№ 11 від 14 березня 2024)

Для дому і сім'ї

Читати номер

Для дому і сім'ї - програма телепередач

Читати номер

Приватна газета

Читати номер
Попередні випуски
Вверх