Що може змінитися для військовозобовʼязаних: повістки у месенджерах, реєстр ухилянтів, реформа ВЛК

Цього року народні депутати вже внесли до Верховної Ради чи готують кілька законопроєктів, які стосуються призову на військову службу та її проходження.

Найбільш резонансними, напевно, є чотири з них, які мають шанси перетворитися на закони. Щоправда, не всі з них вже оформлені у вигляді законопроєктів. Деякі лише обговорюються як ідеї та пропозиції.

Вручення повісток військовозобов’язаним через месенджери

Пропонується надсилати повістки військовозобов’язаним за допомогою сучасних технологій – через месенджери. Це може стати одним із варіантів інформування військовозобов'язаних про те, що їм потрібно з’явитися до територіального центру комплектування (ред. – колишні військкомати).

Як пояснюють автори законопроєкту, такий спосіб оповіщення військовозобов’язаних стає особливо актуальним через велику кількість внутрішньо переміщених осіб. Територіальні центри комплектування зіткнулися з проблемою пошуку військовозобов'язаних, котрі перебувають поза межами місця реєстрації та не стали на військовий облік у місці фактичного проживання.

Розмови про необхідність удосконалення процедури проведення мобілізації тривають від початку вторгнення рф в Україну. Адже чинне законодавство передбачає, що повістки з вимогою прибути до ТЦК для уточнення даних та мобілізаційний припис вручають військовозобов’язаному особисто та під підпис. Це суттєво ускладнює роботу ТЦК (військкоматів) через недосконалі бази даних, брак ресурсів та масову внутрішню міграцію населення.

Висловлювалася пропозиція щодо надсилання повісток через додаток «Дія». Проте, у Міністерстві цифрової трансформації цю ідею не підтримали та заявили, що в додатку «Дія» повісток не буде.

Віцепрем'єр України Михайло Федоров висловився щодо повісток в месенджерах.

Створення відкритого реєстру ухилянтів

В Україні було анонсовано створення реєстру осіб, які умисно ухиляються від призову за мобілізацією. Пропонується, оприлюднювати особисті дані (імʼя, прізвище та інші ідентифікаційні ознаки) військовозобовʼязаних, які на вимогу ТЦК не прибули до територіального центру комплектування двічі поспіль.

Вважається, що оприлюднення особистих даних може виконувати функцію суспільного тиску на чоловіка, який ухиляється від прибуття до ТЦК. Тобто, про це будуть знати його родичі, друзі, знайомі та земляки. Проблема у реалізації цієї ідеї у тому, що вона суперечить закону про захист персональних даних.

Отже, законопроєкт поки лише розробляється і коли він буде внесений до Верховної Ради, поки невідомо.

Реформування військово-лікарських комісій

Про те, що система роботи військово-лікарських комісій потребує змін, говорять давно. Нещодавно група народних депутатів підготувала законопроєкт №9154, яким передбачені зміни до статті 70 Основ законодавства України про охорону здоров’я. Йдеться про збільшення кількості установ, при яких можна створити ВЛК. Наразі до цього переліку входять територіальні центри комплектування (військкомати) та медичні заклади сектору безпеки та оборони (МВС, СБУ тощо). Його хочуть доповнити державними та комунальними закладами охорони здоров’я.

Крім того, документ передбачає максимальну цифровізацію процесів роботи військово-лікарських комісій.

Законопроєкт № 9154 29 березня подали на ознайомлення профільному комітету Верховної Ради — з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

У Пояснювальній записці до законопроєкту зазначається, що за рік війни стала очевидна неспроможність наявних ВЛК впоратися з напливом військовозобов'язаних, яких направляють для проходження медкомісій, та поранених з фронту. Чимало військовослужбовців скаржаться на бюрократію та довжелезні черги, в яких вони вимушені стояти, що отримати потрібну медичну довідку. На це зреагував Офіс омбудсмена, який визнав, що таке ставлення порушує права українських військових.

Після цього віцепрем'єр Михайло Федоров повідомив, що в Україні планують реформувати військово-лікарські комісії — запровадити електронний документообіг та автоматизувати усі процеси, щоб військовослужбовці після поранень не стояли в багатогодинних чергах.

Міністр оборони Олексій Резніков та міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко також гарантували, що систему ВЛК реформують, знявши усі бюрократичні та корупційні ризики.

Демобілізація військовослужбовців через 18 місяців служби

Законопроєкт № 9142 передбачає можливість звільнення у запас військовослужбовців, які у воєнний час відслужили півтора року після призову по мобілізації. Передбачається, що ці люди матимуть відстрочку від повторної мобілізації терміном на 5 років. Демобілізацію через 18 місяців пропонується зробити добровільною — тобто кожен військовослужбовець сам визначає чи буде він звільнятися та матиме право продовжити військову службу.

Цей законопроєкт 29 березня був поданий на ознайомлення профільному комітету Верховної Ради — з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

У Пояснювальній записці до законопроєкту №9142 зазначається, що чинне законодавство передбачає демобілізацію після завершення дії воєнного стану.

Утім, війна затягується й ті, хто був мобілізований у перші дні вторгнення, перебувають у війську, а дехто на фронті, вже понад рік. І їхнє майбутнє невизначене — адже коли закінчиться воєнний стан невідомо. Навіть у добровольців накопичується втома, вони потерпають від розлучення із сім'ями.

Пропозиція авторів законопроєкту цілком справедлива, адже пропонує розподілити обов’язок проходження військової служби та захисту України між більшою кількістю військовозобов’язаних.

Проте, є технічні складнощі в його реалізації, які пов’язані з тим, що швидко підготувати велику кількість людей, котрі прийдуть на зміну демобілізованим, надзвичайно складно. До того, заміна великої кількості досвідчених та підготовлених бійців на недосвідчених новобранців ставить під загрозу боєздатність українського війська.

У грудні 2022 року Президент України Володимир Зеленський відхилив петицію, у якій містилась схожа пропозиція.