Недільного вечора 26 березня, напередодні Міжнародного дня театру, на сцені кременчуцького театру «МО» відбувся додатковий показ містичної комедії «Станція». Чому додатковий? Бо на попередній показ 19 березня квитки розкупили миттєво, а охочих відвідати виставу виявилося ще на один аншлаг.

 

Слава Україні! Героям Слава!

Такими словами розпочав спілкування з глядачами режисер-постановник Театру «МО» Максим Воробйов. Він розповів, що «Станція» — це вистава за мотивами п’єси Олександра Вітра, на опрацювання якої був отриманий офіційний дозвіл. І наголосив, що в їхній інтерпретації, це саме містична комедія. У самого ж Вітра, можливо, це щось інше.

«Станція» — це сучасна українська комедія. Не стендап, чи щось на кшталт «камеді клабу». Це інше, а не сміх заради сміху.

На думку Максима Воробйова, комедія в театрі — це смішна вистава, під час якої ви багато аналізуєте те, що бачите на сцені. Після вистави у вас залишається посмак. Відбувається світоглядна трансформація.

 

На виставі були присутні багато немісцевих, і тих, хто завітав до цього театру вперше.

— Я вперше на виставі Театру «МО», мене запросила знайома. Відвідування концертів і вистав є дуже важливим, особливо з огляду на часи в які ми живемо. Я дуже вдячна ЗСУ та організаторам таких подій за можливість долучитися до прекрасного.

А взагалі, зараз як ніколи потрібно популяризувати театр, щоб якомога більше людей відвідували вистави, тим самим популяризуючи театри, допомагаючи їм вижити у ці складні часи та через них донатити захисникам України, — розповіла Марія Хорольська, радіожурналістка та волонтерка з Горішніх Плавнів.

«Новеньких» глядачів режисер попередив, що під час перегляду «Станції» може з’явиться враження, на кшталт: «Боже, що за дічь». Або ж буде відчуття, що з акторками чи з самими глядачами щось не так. Навіть може так статися, що Театр «МО» не їхній театр, хоча зазвичай такого не буває.

— Для мене ця вистава про те, що є найголовнішим для людини, особливо для жінки — це її дитина. І що для цього є сенс жити, мріяти, боротися, досягати. Я люблю, коли вистави закінчуються так, що у глядачів є що додумати, є певна недосказаність. Кожен для себе бачить і чує своє, — розповів Максим Воробйов.

 

Зіграли три жіночі долі Євгенія Артозей (Тетяна), Анастасія Косай (Ольга) та Марина Ярина (Ірина). Зіграли сильно, чуттєво, експресивно. Світло та звук у камерній залі додали ефекту. «Станція» нікого не залишила байдужим, і бурхливі оплески глядачів у кінці вистави це підтвердили.

— Вистава сподобалася, дуже сподобалися акторки. Не знаю, чи всі вони мають професійну освіту, але вони грають професійно, дуже цікаво. Також мені сподобалося, як тут розв’язували просторове питання — маленька зала, небагато глядацьких місць. Цікаво були використані прийоми. Все на гідному рівні. Але повторюся, найбільше мене вразили дівчата та їхня неймовірна гра, — поділилася враженнями Анастасія Крамаренко, режисерка-постановниця Палацу культури та творчості м. Горішні Плавні та керівниця місцевого народного драматичного самодіяльного театру.
 
 
 
Фото: Олександр Куницький, Володимир Дмитренко
facebook x telegram whatsapp viber