11 листопада українські війська увійшли у Херсон, Чорнобаївку та кілька інших населених пунктів. Понад 8 місяців українці на цих територіях перебували під російською окупацією.

Військовослужбовець Андрій розповів «Телеграфу», яку ціну платять захисники, щоб на звільнених територіях замайорів український стяг. Він з побратимами підірвався на машині, коли їхали на завдання. Двоє військових загинуло, а наш кременчужанин обійшовся лише пораненнями.

Наша група брала участь у звільненні селищ та міст протягом останніх двох місяців. Ми їхали на завдання… На підході до села Новорайське, ми підірвались на протитанковій міні. Брюс і Малевич загинули, — розповів військовий з Кременчука, й додав: — Так, всі шляхи й дороги заміновані.

 

Андрій разом із батьком захищали Україну від російської навали й повномасштабний наступ застрілили зі зброєю в руках. Батько Андрія загинув у бою, тому військовий знає справжню ціну нашої свободи.

 

Єдине, що прохає у цей момент підтримати родини загиблих побратимів.

 

Військові сантиметр за сантиметром звільняють українську землю через важку працю, кров, сльози та недоспані ночі… Й отримують міцні обійми цивільних, які через довгий час побачили жовто-блакитні стяги й почули рідну українську мову.

Місцеві біжать, плачуть, кричать, квіти дарують, годують, стоять навколішки, дякують. Пригощають нас випічкою, супчиком, кавою, чаєм, солодощами, загалом усім, — додав захисник.

Пам’ятаймо якою ціною був звільнений Херсон. Дякуючи нашим партизанам, які дивилися смерті в лице. Цивільним, які не зломилися та не злякалися катівень, принижень, гуманітарної кризи.

facebook x telegram whatsapp viber