У Горішніх Плавнях триває виставка «… советно, что муж с женою»: козацькі містечка Полтавського краю (з фонду Краєзнавчого музею м. Горішні Плавні та Білицького краєзнавчого музею), на якій представлено ужиткові речі, які походять з території Білицької та Келебердянської сотень Полтавського полку: посуд, озброєння, прикраси мешканців сотень, предмети особистого благочестя, копії документів, що висвітлюють ті чи iншi аспекти життя містечок, карти XVII та XVIII ст.
Усіх охочих до пізнання місцевої історії запрошують ознайомитись з елементами повсякденного побуту козаків – де і в яких умовах вони проживали, з чого їли та чим розплачувалися, чим воювали та полювали, а головне, що відрізняло їх від «людей московських», які своєю чергою прагнули невдоволених «к Москве отсылать».
Єпископ Мефодій з білоруського Мстиславля на початку травня 1666 р. повiдомляв Петру Шереметьєву: «… чтоб он боярин и соевода Петр Васильевич в Киеве и во всех малороссийских городах велел крепить осады для того, что де быть беде великой, а наипаче де в Полтаве… что де учала быть в Запорогах и в Полтаве шатость великая… А в Малороссийских де краях люди таковы, что де им легче смерть принять, нежели их к Москве отсылать. А Запорожцы де с Полтавцы живут советно, что муж с женою».
Як повідомили у Краєзнавчому музеї м. Горішні Плавні, представлені експонати характеризують матеріальну культуру козацтва ХVІІ – ХVIII ст., притаманну всьому населенню Війська Запорозького.
Військо Запорозьке обох берегів Дніпра, Гетьманщина, Волость – козацька держава, яка утворилася на початку війни Богдана Хмельницького у 1648 р. Її населення поділялося на стани – духовенство, козацтво, міщанство, селянство та iнші, й складало від 2 до 3 мільйонів протягом існування держави.
Гетьманщина мала власний адміністративний поділ, уряд, судову систему, ресурси та ринки збуту, освітню систему, користувалась Магдебурзьким правом та Литовським статутом. Територiально об’єднувала від Брацлава і Вiнниці на західних кордонах до Гадяча і Полтави на сході. На півночі включала південну Білорусь та російські Погар Почеп і Стародуб. Південна межа, через неспокійне сусідство iз Кримським ханством постійно змінювалася, іноді включаючи межі Війська Запорозького Низового (Січі).
У XVIII ст., підвладна Російській імперії Гетьманщина була поділена на 10 полків, які ділилися на сотні, а ті, своєю чергою на курені, десятки. Імператриця Єкатерина II вважала iснування цієї козацької держави образою, на що сама вказує у маніфестах.
У 1764 р. було ліквідовано гетьманство, 1775 р. – зруйновано Запорізьку Січ, « … со истреблением на будущее время и самого названия Запорожзких Козаков … », а у 1781 р. було остаточно скасовано полковий військово адміністративний поділ Війська Запорозького.
Полтавський полк — один з 10 який входив до складу Війська Запорозького обох берегів Дніпра. Створений у 1648 р., як підрозділ війська Богдана Хмельницького, на початку поділявся на 7 сотень. Згодом, включаючи містечка на Пслі, Дніпрі та Орелі, полк значно збільшився, утворюючи південно-східний рубіж держави із десятком фортець та інших укріплень.
У кількості 19 сотень полк проіснував з 1649 до 1764 р. Остаточно він був ліквідований та включений до Новоросійської губернії у 1775 р.
Відвідати виставку можна до 9 грудня 2022 р. за адресою: м. Горішні Плавні, вул. Космонавтів, 4.
Раніше ми писали, що у Горішніх Плавнях покажуть «Щоденник війни» кременчужанина Сергія Брильова.
