«Спорт - це єдине, що відволікає»: Олександр з Харкова грає у футбол та допомагає друзям

3.09.2022, 12:06 Переглядів: 2 896

 

Переломним моментом для хлопця став прильот російської ракети, яка впала біля його дому

Харків'янин Олександр Щербінін студент «Харківського політехнічного інституту», який захоплюється футболом. Саме футбол став його віддушиною, яка допомагає знаходити сили жити у чужому місті та допомагати друзям та рідним. Які залишилися у рідному Харкові. Сашко займався з дитинства футболом, проте через травму не зміг побудувати професійну кар'єру. У Кременчуці вони з хлопцями сформували футбольну команду й долучаються до різноманітних турнірів.

 

Початок повномасштабного наступу Олександр зустрів у Харкові й навіть два тижні провів під обстрілами. Переломним моментом став прильот російської ракети, яка впала біля його дому.

- Коли розпочалися бойові дії ми через знайомих знайшли таксі та закупили палива.

Об 11-12 годині ночі 15 березня біля нашого будинку впало три снаряди. Після цього розбудив маму й о 5-6 ранку 16 березня виїхали з Харкова. Ми не планували покидати дім.

У мене друг ще досі залишається у Харкові, бо сім'я категорично проти покидати дім.

Планували спочатку їхати до західної України, але спочатку зупинилися у Полтаві, але на більш тривалий час зупинитися не змогли через відсутність місць. Вирішили повернутися у Харківську область до родичів, проте почули кілька обстрілів та приїхали до Кременчука.

У мене бабуся з дідусем досі там. Намагаюсь їх підтримати фінансово. У Кременчуці шукаю підзаробіток - десь фуру розвантажу. Й відправляю гуманітарку друзям.

Олександр наразі проживає у тенісному клубі «Прем'єр» де на початку повномасштабної війни створили своєрідний хаб для вимушених переселенців. Хлопець тут разом з іншими грають у футбол, бадмінтон, волейбол, теніс, прогулюються в парку та купаються в озері.

- Тут як у студентському гуртожитку. Познайомився з кременчужанами, які підтримали з речами, адже ми виїхали без нічого.

Грали у дворі в мініфутбол. Далі приїжджали харків'яни, грали з ними кілька разів й вирішили заявитися на турнір Джевелін з мініфутболу.

Скинулися по 100 грн на футболки. У нас знайомі робить принти, він зробив принт з прапором України. Потім нам запропонували долучитися до великого футболу та зіграти на благодійному турнірі на підтримку ЗСУ. Тут зіграли команди Гірник-Спорт, Кремінь-2006, Перемога з Дніпра, Національна гвардія.

 

Робили внесок на підтримку ЗСУ десь 1000 доларів, це 2500 з команди, вийшло по 180 грн з людини. Небагато, але хоч якась підтримка наших військових.

Дуже вдячний Кременчуку, що організували турніри з мініфутболу, пляжного футболу. Постійно чую про різноманітні турніри.

- Саш, а як ви у Кременчуці згуртували команду з харківян? Як ви знайшли один одного?

- В інстаграмі виставив сторіз, що зараз у Кременчуці з другом: «Дякую Кременчуку за гостинність». Інші також почали писати, що зараз у Кременчуці, хтось на Молодіжному, хтось за мостом на правобережжі. Скооперувалися та поїхали на стадіон «Юність» на турнір з мініфутболу. З'ясувалося, що там також були люди з Харкова з якими випадково познайомилися. Так і зібрали повноцінну команду з 18 осіб.

У нашій команді є харків'яни, які допомагали гасити ТЦ «Амстор» й зараз стоять на блок-постах.

Футбол відволікає. Й тут в принципі спорту вистачає. Влаштовуємо тут в тенісному клубі турніри з бадмінтону, тенісу, то поїхали на озеро, то пограємо у волейбол. Спорт - це єдине, що відволікає.

Автор: Альона Душенко Джерело фото: Гірник-Спорт
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
  • Kiaparts
  • НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:


Свіжий випуск (№ 11 від 14 березня 2024)

Для дому і сім'ї

Читати номер

Для дому і сім'ї - програма телепередач

Читати номер

Приватна газета

Читати номер
Попередні випуски
Вверх