Ми живемо в двадцять першому сторіччі і, здавалося б, таке поняття як сексизм мало давно залишитися в минулому. Особливо неприйнятним є сексизм із боку тих, хто є лідерами думок і впливає на формування громадської думки. Про рівність усіх та кожного не втомлюються говорити посадовці, але, нажаль, реалії Кременчука часто суперечать не лише європейським, а й загальнолюдським цінностям.
Є красуні, фахівчинь немає
Яскравий приклад зневаги до жінок як до фахівчинь ми спостерігали під час засідання виконавчого комітету 21 січня. Тоді мова йшла про затримку заробітної плати працівникам культури, і міський голова Віталій Малецький розповів про те, як вирішив цю проблему. Далі словами мера:
У двох реченнях пан Малецький примудрився не лише недоречно висловити власну думку щодо зовнішності бухгалтерок, а й водночас публічно принизити їх як фахівчинь. Тут не можна не згадати про Кодекс етичної поведінки посадових осіб місцевого самоврядування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області. У пункті 2.5 зазначеного кодексу йдеться: «Посадові особи місцевого самоврядування під час виконання своїх посадових обов’язків зобов’язані неухильно дотримуватись загальновизнаних етичних норм поведінки, бути доброзичливими та ввічливими, дотримуватись високої культури спілкування». Ані доброзичливості, ані бодай ввічливості у висловлюванні мера ми не побачили – лише зневагу до працівниць бухгалтерії управління культури Кременчука.
{banner_google}
Жінка як предмет
Інший приклад зневаги до жінок ми могли спостерігати під час сесії міської ради Кременчука. Тоді мер запропонував одному з депутатів підійти ближче, і пролунала фраза:
Тобто пані Альону, яка, судячи з усього, є помічницею депутата і до якої варто було б звертатися хоча б на ім’я та по батькові, мер одним невдалим висловом прирівняв до папки.
«Непомітні» депутатки
Про гендерну збалансованість міської ради Кременчука можна лише мріяти: із 42 осіб депутатського складу всього 12 жінок. Здавалося б, у такій ситуації влада мала б робити акценти на діяльності депутаток, але ж ні: їхню роль у процесі місцевого самоврядування та в житті міста намагаються звести до мінімуму. Одна з депутаток, пані Лариса Гориславець, помітила дивну річ: жінки часто кудись зникають навіть з фотографій, зроблених працівниками пресслужби виконкому!
У своєму блозі пані Лариса детально розповіла про один такий випадок. Тоді вона вперше брала участь у церемонії підняття державного прапора біля пам’ятника Шевченку до Дня Незалежності, але з фотографій її просто… вирізали!
Подібну тенденцію можна спостерігати на більшості світлин з офіційних заходів, які подає пресслужба мерії – жінки там відсутні.
8 березня – «свято краси та кохання»
І на останок – про 8 березня. Це свято зовсім не про «жіночність», «красу», та «натхнення». Це – Міжнародний день боротьби за права жінок і мир, який започаткований ООН у 1977 році і щорічно відзначається з метою привернути увагу до культурних, політичних, соціально-економічних досягнень жінок та дискримінації на різних рівнях. Але у другій половині минулого сторіччя на теренах колишньої СРСР з’явилася хибна традиція згадувати у цей день саме про роль «жінки-берегині» та про те, як вона надихає чоловіків. Радянський союз давно залишився у минулому, але традиції його живуть у щорічних привітаннях нашого мера:
2021:
Вітаю вас із теплим, радісним і прекрасним святом – Міжнародним жіночим днем 8 Березня! Це свято є символом жіночої вроди, щастя, кохання, радості та краси.»
2020:
2019:
{banner_google}
Хотілося б нагадати міському голові як очільнику громади, що сексизм у сучасному світі неприпустимий на будь-якому рівні. Його просто не повинно бути, адже жінки і чоловіки мають гарантовані Конституцією та законами України рівні права та повинні мати рівні можливості. У публічному просторі жінки не «красуні», «берегині» та матері, а депутатки, бухгалтерки, журналістки, військовослужбовиці, які знаються на своїй справі і гідні поваги.
Матимемо невдовзі відзначення Дня боротьби за права жінок і мир, і було б чудово якби керівництво міста вітало жінок достойно.
Ось як це може бути:
«Шановні працівниці! Щиро вітаємо вас із Міжнародним днем прав жінок і миру!
Ми усвідомлюємо важливість того внеску, який роблять жінки у розвиток нашого міста.
Ми готові і надалі всіляко підтримувати та заохочувати жінок до фахової та плідної праці, обіцяємо сприяти дотриманню партнерського, рівноправного і справедливого ставлення до усіх працівників!
Керівництво та усі працівники високо цінують вашу професійність, компетентність та відданість у праці. Жінки виконують складні, важливі й відповідальні обов’язки. Завдяки вашим зусиллям наше місто досягло чималих успіхів! Дякуємо Вам за це!»
