Кременчужани можуть побачити «Обличчя депортації» кримських татар

13.11.2019, 14:04 Просмотров: 1 436 Комментариев: 1

  

У місті відкрилася фотовиставка Зареми Ялибойлу. Ви побачите портрети реальних людей, яких за сталінського режиму відірвали від рідної землі та домівок, і прочитаєте їхні історії

У Кременчуці в рамках мандрівного фестивалю Docudays UA відкрилася виставка фотохудожниці Зареми Ялибойлу «Обличчя депортації». Кременчужани можуть відвідати її безкоштовно з 12.00 до 18.00 в мистецькій студії «Кольорово», що на бульварі Пушкіна, 7-а (вхід з двору). 


На портретах – люди похилого віку, на перший погляд, звичайні бабусі та дідусі, яких можна зустріти на вулиці. Дехто із них – у національному кримськотатарському вбранні та головних уборах. На долю цих людей ще у дитинстві перепали неабиякі випробування, що ніби відбилися в твердих поглядах очей та у вікових зморшках. Вони – живі свідки злочинного сталінського режиму.


Радянська влада оголосила корінний народ Криму зрадниками, звинувативши у співпраці з нацистами, хоча батьки багатьох родин воювали, і навіть не встигли на той час повернутися з фронту. 18 травня 1944 року почалася спецоперація з депортації - насильницького переселення кримських татар на Урал та в Середню Азію. Вони були розлучені з Кримом більше ніж 50 років і повернутися на батьківщину змогли лише на початку 90-х.


Багато хто з тих, чиї портрети представлені на виставці, і досі пам'ятає події 18 травня у найдрібніших деталях, хоча на той час вони були тоді ще зовсім маленькими дітьми. НКВС давало людям близько 15-20 хвилин на збори. За документами, кожна родина могла взяти з собою до 500 кг багажу. У реальності ж кримським татарам дозволяли забрати лише найнеобхідніші речі та їжу. Потім родини з малими дітьми, як худобу, закривали у вагонах та везли... У товарняках панувала антисанітарія. Люди задихалися та вмирали на очах родичів.


Ось реальні історії тих, чиї портрети ви можете побачити на виставці.


  


«Ми прокинулися від гучного стукоту. У двері увійшли офіцер та солдати з автоматами. Вони наказали всім терміново збиратися і виходити у двір. Нас відправили на сімферопольській вокзал і завантажили у вагони, призначені для перевезення коней. Народу було багато, місця вистачало тільки для того, щоб сидіти. Про які-небудь зручності не було й мови», - згадує 82-річний Дилявер Мухтерем, портрет якого представлений на виставці. До Криму він повернувся У 1989 році.


Поряд з портретом Дилявера – обличчя жінки, яке видалося кременчужанам чимось невловимо знайомим. Це 80-річна Васфіє Хаірова, старша сестра відомого лідера кримських татар Мустафи Джемілєва. Васфіє вивезли з рідного села до Узбекистану. Батько після повернення з фронту розшукав сім’ю і сім’я возз’єдналася.


 


Наріман Абдурахманов, якому нині 75 років, народився у товарному вагоні дорогою у Самарканд. Після повернення до Криму він регулярно організовує зустрічі в рідному селищі.


За історичними свідченнями, протягом двох днів з 18 по 20 травня з Криму було вислано близько 170 тисяч осіб. У депортації кримські татари жили в спеціальних поселеннях, які не можна було залишати у вечірній час. Їх використовували в якості найдешевшої робочої сили. За оцінками істориків, у перші п'ять років після депортації від голоду загинуло від 22 до 40% кримських татар.


Зарема Ялибойлу мріє, що її фотороботи стануть частиною музею історії кримськотатарського народу. Більш детально про проєкт та долю депортованих людей можна дізнатися тут.


 


До речі, дорослі учні студії «Кольорово» надихнулися виставкою і вчилися змальовувати портрети. Вперше - і навіть вийшло.

Комментарии: 1

362
13 ноября 2019 15:18

Закон бумеранга, колись вони, а потім їх.

 


+1
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи.
Пожалуйста, ВОЙДИТЕ или ЗАРЕГИСТРИРУЙТЕСЬ.
Ознакомьтесь с правилами комментирования.

Информация

Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.
  • НОВОСТИ ПАРТНЕРОВ:


Вверх