Танки та стерильність
У виробничий цех компанії «Данон» у Кременчуці просто так не зайдеш. Журналістам проводять ретельний інструктаж з техніки безпеки. Потім просять зняти усі прикраси та годинники (дівчата та хлопці з пірсингом навіть ніяковіють, але що ж робити, якщо не знімається). Із прикрас виняток хіба що для обручок без каміння. Потім починаємо одягатися: на кожного чекають нові чистенькі черевики (навіть не бахіли!) Кожному видають беруші (щоб убезпечити від шуму обладнання), разові чепчик на голову, халат, а дівчатам, у кого манікюр з лаком — ще й рукавички. Аби не дай Боже нічого стороннього не потрапило в харчові продукти, які потім з’їдять споживачі.
Миємо руки (навіть у рукавичках), автомат випускає на руки дозу спирту — і лише після санпропускника «вертушка» автоматично відкривається та пропускає нас туди, де пахне молоком та стоять величезні ємності, у яких готуються йогурти, сирки та інша молочка. 10-тонні ємності називаються танками.
А де ж люди?
Хвилин 20 нам показують, як у стерильних умовах дозріває продукція молокозаводу, яке її пастеризують, стерилізують, аби туди не потрапили «вороги» у вигляді шкідливих мікроорганізмів. Нас запевняють, що винятково завдяки стерильності (а не консервантам) йогурти можуть зберігатися до 30 діб.
Беруші не знадобилися — у цеху гуде не гучно, а слухати доволі цікаво. Навкруги крім нас нікого, складається враження, що обладнання працює саме собою. А де ж люди? Як пояснив Борис Жигалов, операційний директор компанії «Данон», обслуговує цех підготовки продукції усього два оператори: усі процеси автоматизовані та комп’ютеризовані. Ми познайомилися і з двома працівницями, від яких залежить доля десятків тонн молочки.
Йогурт «з майбутнього» та його майбутнє
Далі рушаємо у інший цех – дивитися «новонароджену» лінію фасування готової продукції «Ампак». Тут розливають у преформовані стакани нову продукцію — йогурти «Грецькі» – натуральні без наповнювачу (для виробництва використовується грецький фермент), а також з двома видами наповнювачів: персик та манго. Згодом смаків буде більше десятка.
Мер міста Віталій Малецький, який теж прибув на відкриття нової лінії, пожартував:
На автоматизованій лінії ми й побачили ці йогурти «з майбутнього»: на етикетці стоїть не сьогоднішня, а завтрашня дата — 10.07.19 року. Та виявляється, ніякої помилки — усе за технологією.
На майбутнє самої продукції керівництво компанії покладає великі надії. Як зазначила генеральний директор компанії «Данон» в Україні Наталі Алькер, відкриваючи нову лінію, це не лише розширення внутрішнього ринку в Україні, але й у перспективі — експорт продукції до країн Європейського Союзу. Ці можливості вона назвала реалістичними, тим більше, що вже зараз продукція херсонського заводу «Данон Дніпро»: питні дитячі питні йогурти «Растішка» та йогурт «Активіа» експортуються в ЄС, зокрема, в Польщу. Там йогурти з України називаються «Данонки».
За оцінками Наталі Алькер (на фото), на сертифікацію кременчуцьких йогуртів за стандартами ЄС піде принаймні рік. Натомість Сергій Мовчан, директор з корпоративних відносин, запевнив, що «Данон Кремез» впорається з сертифікацією до кінця року. Адже нову надсучасну лінію запустили в рекордний для такого обладнання термін — за півроку.
Факти про нову лінію «Ампак» і не тільки:
- створено 12 додаткових робочих місць (усього на «Данон Кремез» наразі 355 працівників);
- використовується упаковка з поліпропілену, який на 100% підлягає вторинній переробці (Борис Жигалов запевняє, що після миття здає формочки фірмі-переробнику в Києві, проте для Кременчука наразі це лише потенційна можливість);
- завдяки новій лінії «Данон Кремез» планує збільшити виробництво у 2019 році на 1,2 тис тонн, у 2020 році — на 3,66 тис тонн на рік (останнім часом обсяги виробництва на кременчуцькому заводі знижувалися, але тепер зростатимуть, запевняє керівництво);
- 7 тис тонн на рік — такою є повна потужність нової лінії.
