Covid-19 в Україні/Кременчуці
Дані МОЗ України. Оновлення: 13.07.2020 09:40
Підтверджені:
Україна54133
Кременчук121
Хворі:
Україна26232
Кременчук2
Одужало:
Україна26503
Кременчук115
Померло:
Україна1398
Кременчук4

Міжнародний день Дніпра: як кожен кременчужанин може запобігти «цвітінню» головної річки країни

6.07.2019, 14:02 Переглядів: 3 907 Коментарів: 1

 

«ТелеграфЪ» поспілкувався з начальником Кременчуцького міжрайонного управління водного господарства Олександром Федоренком

Напередодні 6 липня – Міжнародного дня Дніпра – «ТелеграфЪ» поспілкувався з начальником Кременчуцького міжрайонного управління водного господарства Олександром Анатолійовичем Федоренком щодо проблем найбільшої водної артерії України.


Кременчуцьке міжрайонне управління водного господарства займається подачею води з Дніпра для зрошення сільськогосподарських угідь, збереженням та відтворенням водних ресурсів та просвітницькою діяльністю серед населення з питань їхнього захисту – втілює політику держави щодо водного господарства.


Для початку ось кілька фактів про річку Дніпро, які ви можливо не знали:

  • Дніпро – одна з найбільших річок Європи, басейн якої розташований у межах трьох держав – України, Білорусії та Російської Федерації;
  • загальна природна довжина річки складає 2285 км (після створення каскаду з шести водосховищ вона скоротилася до 2201 км);
  • площа басейну – 504 тисячі км2, висота витоку – 252 м;
  • довжина річки в межах України – 981 км, у нашій країні Дніпро протікає своєю середньою і нижньою течією та впадає в Дніпровський лиман Чорного моря;
  • після спорудження каскаду гідроелектростанцій на Дніпрі з'явився ряд великих водосховищ – Каховське, Дніпровське, Кам'янське, Кременчуцьке, Канівське, Київське, у яких збирають весняні повені води та витрачають за потребою;
  • Дніпрову воду споживає 70% населення України (понад 1000 населених пунктів, з яких 50 – великі міста), на ній працює близько 10 тисяч промислових підприємств країни, вона зрошує майже 1,5 млн га сільськогосподарських угідь.


Тобто переоцінити значущість Дніпра для України важко. Але негативний вплив людини, посилений наслідками Чорнобильської катастрофи, порушив природну рівновагу в басейні річки та різко знизив якість її водно-ресурсного потенціалу. Тому багато територій у басейні Дніпра зараз знаходяться у кризовому стані.


У зв'язку з цим у 2002 році під час Дніпровського форуму українських організацій прийняли рішення започаткувати відзначення Міжнародного дня Дніпра. Це свято покликане залучити українців та мешканців сусідніх країн до вирішення проблем забрудненості річки. Із 2003 року День Дніпра відзначається у першу суботу липня, цьогоріч він припадає на 6 червня.


 


З Олександром Федоренком ми розмовляли про найбільшу проблему Дніпра — «цвітіння» водоростей. Ми спитали у Олександра Анатолійовича про основні причини цього явища.


Як виявилося, однією зі значущих причин «цвітіння» води у водоймі є злив до річки миючих засобів, які містять фосфати, а особливо у літній період. Адже спека є каталізатором для водоростей, які влітку забарвлюють Дніпро у зелений колір.


Фосфати – це хімічні сполуки різних металів і фосфорної кислоти, які включають до складу миючих засобів для посуду, шампунів, пральних порошків. У пральних порошках вони використовуються як пом'якшувачі води (щоб відпирання відбувалося якісніше).


Потрапляння фосфатів до річки наносить їй значну шкоду, адже вони є одним із факторів рясного «цвітіння» водоростей. Проживши цикл життя, після відмирання водорості опадають на дно та виділяють хімічні елементи, токсини, які забруднюють воду. Фосфати ж для водоростей грають роль добрив і сприяють збільшенню їхньої кількості.


Нещодавно у Кременчуці зафіксували масовий мор риби, тому кременчужани навіть вийшли пікетувати мерію, щоб привернути увагу до проблем Дніпра, але є дещо, що кожна родина може робити для найбільшої водної артерії нашої країни.


Усе дуже просто — при виборі прального порошку ми часто не замислюємося про його склад, у першу чергу звертаємо увагу на цінову політику або на відгуки про цей порошок. А треба всього-на-всього обрати миючий засіб без фосфатів, яких зараз дуже багато.


- Слід відмовитися від миючих засобів, до складу яких включені фосфати. А ми самі їх купляємо і самі забруднюємо свою річку. Найбільший забруднювач — це людина. Наші діти потребують чистої води, а не забрудненої фосфатами. Наша річка не буде «цвісти», якщо ми не будемо прати фосфатними мийними засобами, - пояснює Олександр Федоренко.


Крім того, небезпечні фосфати також і для здоров'я людини — адже при потраплянні на шкіру вони викликають сухість та подразнення, а через шкіру всмоктуються у кров та можуть спричинити алергії, порушення у роботі органів та навіть розвиток ракових клітин.


Фосфати заборонені для використання у багатьох країнах світу вже більше 10 років. Вони є сучасною проблемою людства, яку легко можна подолати, разом відмовившись від фосфатних пральних порошків. Тому кременчужан закликають сказати «ні» таким миючим засобам, адже вони просто «вбивають» Дніпро, до якого потрапляють зі стічними водами.


У короткому відео зображений процес потрапляння фосфатів до природних водойм та їхній вплив на стан води.



Рясне «цвітіння» Дніпра також може призвести до загибелі риби, адже «зелень» перекриває для риби надходження кисню та позбавляє можливості повноцінно дихати. Так, інциденту масового мору риби, який трапився у Кременчуці, передувала безвітряна погода та штиль, висока температура повітря, відсутність проточності води, а також велика кількість «зелені» — усі фактори водночас могли спричинити масову загибель риби.


Ситуацію покращили погодні умови — через сильний вітер на Кременчуцькому водосховищі та на Дніпрі піднявся шторм. Він спричинив хвилювання води і збагачення її киснем. Після цього вода очистилася, мертвої риби вже ніхто не бачив.


Олександр Федоренко зауважив, що впродовж останніх років Дніпро «зацвітає» кожного літа — коли менше, коли більше. Зазвичай це відбувається у середині липня — на початку серпня, бо на цей період припадають найвищі температури повітря. А у цьому році «цвітіння» трапилося раніше ніж зазвичай, бо не один день трималася аномальна спека.


Тож поцікавтеся складом вашого прального порошку, адже кожен кременчужанин може зробити посильний вклад у добробут Дніпра. В Управлінні водного господарства впевнені — якщо злив фосфатних миючих засобів у Дніпро знизиться, стан річки у літній період обов'язково покращиться.

компанія «Інтера Люкс»

Коментарі: 1

2 618
7 июля 2019 06:38

Давно пользуемся безфосфатными порошками и шампунями без лаурил сульфатов. Но один в поле не воин, вопреки устоявшейся поговорке...


7 0

Информация

Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.
Коментувати статтю можуть тільки зареєстровані користувачі.
Будь-ласка, УВІЙДІТЬ або ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
  • НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:



Вверх