«Кременчуківський ТелеграТЪ» вивчав новий правопис

24.05.2019, 09:35 Переглядів: 13 756 Коментарів: 7

 

Що напрацювали мовники за три роки: або нове – добре забуте старе. Кременчужани до 15 вересня можуть подати свої зауваження та пропозиції

22 травня Кабінет міністрів ухвалив нову редакцію Українського правопису, який враховує новітні мовні явища. Попередній правопис від 1992 року втратив чинність. Проект підготувала робоча група Української національної комісії з питань правопису. 


Власне, за новим правописом тепер треба буде писати проЄкт, а не проЕкт.  Але про це – трохи згодом…


«Ми прагнули справді зробити цей правопис соборним. Таким, який задовольнив би абсолютну більшість мовників сьогодні в Україні. Три роки роботи над ним ми свідомо уникали спілкувань з пресою, ми так домовилися. От поки у нас немає чіткого розуміння між собою, що ми обстоюємо, очевидно, якщо ми тиражуватимемо незрілі, несформовані  думки, це призведе тільки до негативних результатів. Тому ми вийшли тільки тоді, коли ця сформована думка є», – розповів заступник Міністра освіти і науки, співголова Української національної комісії з питань правопису Максим Стріха.



Нове – добре забуте «старе»

Укладачі нового правопису певною мірою орієнтувалися на мовні норми Харківського правопису, розробленого 1927 році, а надрукованого та введеного у 1929 році  в усіх школах України. Харківський правопис ще називають скрипніківкою (за іменем народного комісара Миколи Скрипника, який його затвердив).

 


Пам’ятаєте популярну львівську кав’ярню «Гасова лямпа»? «Лямпа, балянс, галянтерея,» – пом’якшений [л’] характерний для Харківського правопису. Також вживалося міт (а не міф), катедра (не кафедра); авдиторія, авдієнція (на місці іншомовного дифтонгу au); Европа (не Європа), але проєкт (не проект)…  Дещо із мовних норм харківського правопису сучасні українці чують на телеканалі СТБ.


Укладачі Харківського правопису намагалися врахувати усі українські мовні традиції  як писемні, так і усні.  У 1933 році норми цього правопису були визнані «націоналістичними». Його укладачі Григорій Голоскевич, Агатангел Кримський, Олена Курило та інші стали жертвами сталінських репресій: тюрми, заслання, табори і навіть страти. Так, було страчено Олексу Синявського, редактора остаточного тексту Харківського правопису. Нарком Скрипник, активний провідник українізації, у 1933 році покінчив життя самогубством… Мовні ж норми українського правопису наблизили до російських.  Про це, зокрема, каже письменниця Лариса Ніцой.


«Українські слова та їхнє написання за часів Сталіна були репресовані, як і культурні та історичні українські діячі. Правопис 30-х років, який прийняли замість харківського правопису, був максимально наближений до стандартів російської мови. Зроблено це було для того, щоб показати, що українська та російська мови мають багато спільного: у написанні, вимові. Хоча насправді – це була брехня. Українська мова більше схожа з польською, чеською та білоруською мовами»

(Лариса Ніцой, з інтерв’ю виданню Вголос).


Наразі ж частину мовних норм 1929 року і повертає нам проєкт нового українського правопису (на титульній сторінці усе-ж таки написано проект). Але…


«Якщо говорити про зміни для побутового вживання мови, то ми не обмежили, а навпаки – розширили межі дозволеного. Є лише невелика кількість приписів. Наприклад, проект стане проєктом – без варіантів», – сказав директор Інституту мовознавства імені Олександра Потебні НАН України, член Української національної комісії з питань правопису Богдан Ажнюк.


Йдеться про те, що у мову повертається йотування на місці іншомовного [j]: проєкція, фоє.



У чому ж розширення меж дозволеного?

«Українська мова за природою своєю варіативна. Як і багато інших мов. Варіативність – це багатство мови, і ми трошки збільшили це багатство в 4 випадках. В решті випадків це норми, які є нормативні, але які не зачіпають головного масиву правопису, бо нашим принципом була тяглість, ми не прагнули робити революцій. Ми прагнули зробити правопис, який буде прийнятий всіма, який буде зручний, який буде легко імплементовуватися в освітній процес. Деякі норми, до речі, були спрощені», – відзначив Максим Стріха.


У новому правописі ми знайшли й приклад спрощення, про яке каже пан Стріха: повернути И на початку слова відповідно до вимови: пропонуються варіанти індик/индик, ірод/ирод.


Уже з'явилися жарти з цього приводу.


 


Які ще варіативні норми пропонуються:

  • передавання звука [g] на письмі у іншомовних прізвищах та іменах: допустимими будуть і буква г, і буква ґ. Приміром, Верґілій і Вергілій;
  • у запозиченнях із грецької мови допустимими пропонується зробити як нинішню форму, так і форму, що була у Харківському правописі - аудієнція/авдієнція, аудиторія/авдиторія, лауреат/лавреат, пауза/павза, фауна/фавна та інші;
  • у багатьох словах грецького походження, узвичаєних в українській мові з Ф, допускається орфографічна варіантність на зразок: анафема/анатема, дифірамб /дитираамб, ефір/етер, кафедра/катедра, логарифм/логариитм, міф, міфологія / міт, мітолоогія, Агатангел/Агафангел, Афіни/Атени, Борисфен/Бористен, Демосфен/Демостен, Марфа/Марта;
  • у художніх текстах іменники третьої відміни на -ть після приголосного, а також слова кров, любов, осінь, сіль, Русь, Білорусь у родовому й давальному відмінках можуть набувати як варіант закінчення -и: гідности, незалежности, радости, смерти, чести, хоробрости; крови, любови, осени, соли, Білоруси, Руси;
  • пропонується варіативне утворення деяких прикметників від власних назв, наприклад – Перемишль – Перемишльський та Перемиський; Радомишль – Радомишльський та Радомиський.


Чи стане філолог «тілологом», а Телеграф – Телегратом?

А тепер, чому ми назвалися «Кременчуківським Телегратом»? Ми от так собі подумали, що у світлі останніх дискусій, як називати кременчужан – чи то кременчучанами, чи то кременчуківцями, в утворенні прикметника від власної назви – теж можлива варіація – кременчуківський (бути кременчучанським щось дуже не хочеться).


Найбільше дискусій у нашому редакційному середовищі викликало вживання Т замість Ф. Невже ТелеграфЪ варіативно стане Телегратом? І які (блін) «тілологи» усе це вигадали?


Та з Ф/Т не так усе просто в українській мові.  Стали ми читати відомих мовників, особливо професорів О. Пономаріва, В. Калашника, а доморощені філологи почали згадувати історію української літературної мови. Отже, з’ясували ми, що йдеться лише про варіативну вимову і написання у запозиченнях з грецької мови Т на місці грецької літери «тета» (th - латинською). Слов’яни сприймали цей міжзубний приголосний звук то як [ф], то як [т] – звідси й варіативність. До речі, у старо- та церковнослов’янській кирилиці для передачі цього звуку була спеціальна літера, як і у грецькій - «фіта»:

 

Але треба ще розуміти: не в усіх грецьких запозиченнях звук [ф] – на місці «тети», бо у греків було ще й – «фі» (ph латинською).

 

  • Філологія, філолог – якраз походить від слова з грецькою «фі», а не «тета».
  • Телеграф так само - від слова з грецькою «фі», а не «тета» (від грецьких «далеко» та «пишу»).

Отже, «телегратом» ми не станемо у будь-якому разі, це тепер можна сказати точно). Хіба що «далекописом» - це якщо мовники раптом повернуться до слов’янофільства та почнуть боротися проти запозичень. Але не лякайтеся: новий правопис такого не пропонує.


До речі, критики повернення «катедри» та «етеру» якраз кажуть про можливі корекційні помилки з Ф – ну, як у нас з Телегратом…


 

Автор: Татьяна Донченко Джерело фото: bukinfo.com.ua, Фейсбук, сторінка "Гусь"

А вам подобаються нові (забуті старі) норми правопису?

Коментарі: 7

496
24 мая 2019 10:38

Цитата: ТимТимыч

....

Оці всі западенські правила викликають бажання повністю перейти розмовляти російською, щоб хоч трохи зберегти культурність, адже нашу українську знищують так названі "мовники" від МОН.

Якщо ви уважно читали - не западенські, а загальноукраїнські "... У 1933 році норми цього правопису були визнані «націоналістичними». Його укладачі Григорій Голоскевич, Агатангел Кримський, Олена Курило та інші стали жертвами сталінських репресій... Мовні ж норми українського правопису наблизили до російських...". Просто московія до западенців на 350 років пізніше добралася.


3 25
720
24 мая 2019 10:50

Лямпа, балянс, галянтерея.... клюб забыли ещё. Это не украинский язык, это какой то дичайший суржик из самых глубин Карпатских гор. Такие слова только позорят язык. На мой взгляд самый правильный язык был как ни странно в советское время. Возьмите книгу на украинском выпущенную в совке и современную. Сравните. И увидите что украинского языка всё меньше и меньше в наше время. Какие-то левые слова, обороты и т.д. Заменяют чешскими, польскими, венгерскими словами, так мало того что заменяют так ещё и коверкают.


25 3
496
24 мая 2019 11:05

Цитата: Solenoid

Лямпа, балянс, галянтерея.... клюб забыли ещё. Это не украинский язык, это какой то дичайший суржик из самых глубин Карпатских гор. Такие слова только позорят язык. На мой взгляд самый правильный язык был как ни странно в советское время. Возьмите книгу на украинском выпущенную в совке и современную. Сравните. И увидите что украинского языка всё меньше и меньше в наше время. Какие-то левые слова, обороты и т.д. Заменяют чешскими, польскими, венгерскими словами, так мало того что заменяют так ещё и коверкают.

Якщо вам з дитинства казати, що оцет солодкий, а цукор кислий - ви і будете так думати потім. Але боюся, ви не зрозумієте. 


4 24
207
24 мая 2019 12:31

Не знаю, я люблю читати Кобзар - то там такої хернi щось не бачив


22 0
193
24 мая 2019 12:55

Статья просрочена !!!Коменты прошлогодние к чему статью сейчас выложили снова на сайте????????


7 2
720
24 мая 2019 13:02

То bodyny: Какие-то некроманты постарались.


9 1
280
24 мая 2019 13:03

Про штучну зміну українського правопису в 30-х роках з метою наближення української мови до російської можна прочитати в грунтовних роботах Л. Маселко "Лінгвоцид української мови" та в роботі І. Дзюби "Інтернаціоналізм чи русифікація" ( за останню дисидент ще й посидів на цюпі за комуністичних часів).


2 14
Коментувати статтю можуть тільки зареєстровані користувачі.
Будь-ласка, УВІЙДІТЬ або ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
  • НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:



Вверх