У Кременчуці проїзд у трамваї здорожчав майже в два рази

4.04.2017, 14:31 Просмотров: 9 735 Комментариев: 2

У Кременчуці проїзд у трамваї здорожчав майже в два рази

Старший науковий співробітник Державного архіву Полтавської області Вячеслав Сушко про те, як у Кременчуці вирішувалися комунальні проблеми 100 років тому...

"Наша країна відзначає 100-ту річницю з дня початку Української революції. Нові тенденції в історичній науці передбачають перегляд усталених хрестоматійних уявлень про відомі події. Останнім часом увага дослідників звернена до вивчення повсякдення та побуту громадян. Все сміливіше проводять паралель між подіями столітньої давнини: загострення соціально-економічної ситуації на тлі перманентної війни. Тим цінніше для нас побачити досвід наших попередників у вирішенні цих вкрай складних завдань. Незважаючи на те, що документи Державного архіву Полтавської області періоду визвольних змагань і збереглися частково, проте цілком претендують на заповнення інформаційної лакуни для вказаного періоду"

 

Як вирішувалося у Кременчуці питання підвищення тарифу на проїзд у трамваї 100 років тому

 

У Кременчуці проїзд у трамваї здорожчав майже в два рази

Фото: Вікіпедія 

 

Ъ: "Значно подорожчало паливо.... дорожнеча..." - десь ми це чули...

 

Відомо, що до повалення монархії у м. Кременчуці Полтавської губернії існувало трамвайне сполучення. Воно продовжувало функціонувати і у період Української революції. Про це свідчать архівні документи. Так, 27 вересня 1917 року на засіданні Кременчуцької міської Думи розглядали питання про підвищення тарифів на світло і відповідно проїзд громадян по трамвайній лінії. Восени 1917 року уповноважений Бельгійського товариства трамваїв звернувся у міську Думу із заявою, де прохав підвищити діючі тарифи на проїзд, оскільки значно подорожчали паливо та робоча сила. Крім того, товариство змушене було підвищувати зарплату власним працівникам через неймовірну інфляцію та відповідну дорожнечу.

 

У Кременчуці проїзд у трамваї здорожчав майже в два рази

Карта: Вікіпедія

 

Налічувалося три маршрути: 1. «Пароплавна пристань — вул. Катерининська (сьогодні — Соборна) — вул. Київська (сьогодні — Перемоги) — вул. Мальцевська (сьогодні не існує; на її місці - Придніпровський парк) — Електростанція» 2. «Пароплавна пристань — вул. Катерининська (сьогодні — Соборна) — Ярмаркова площа (сьогодні — вул. Халаменюка) — вул. Олександрівська (сьогодні — Першотравнева) — Електростанція» 3. «Пароплавна пристань — вул. Харчова (сьогодні — Шевченка) — вул. Мальцевська (сьогодні не існує; на її місці Придніпровський парк) — вул. Київська (сьогодні — Перемоги) — вул. Весела (сьогодні — вул. 1905 року) — вул. Херсонська — вул. Українська»

 

Проїзд по одній лінії коштував 8 коп. Пільговики: солдати та учні 


Тарифи по оплаті електричною енергією і водночас користуванням трамваєм востаннє були затверджені Думою та офіційно діяли упродовж червня-липня 1917 року. Згідно з ними, проїзд по одній лінії коштував 8 коп., двом – 12, трьом і більше – 15. Солдати та учні платили відповідно 4, 6 і 7 коп.


Думки гласних (депутатів) розділилися. Деякі підкреслювали, що необхідно перевірити поточний стан палива (вугілля) на діючій електростанції, оскільки гостро відчувався його дефіцит. Існувала думка про те, щоб використати наявний запас палива винятково для освітлення міста, щоб із настанням зими місто не поринуло у цілковиту темряву, що додало б ще більші труднощі.

 

Світло - лише у заможних громадян


Наприклад, член Думи В. Седлецький зі свого боку пропонував натомість обкласти високим податком освітлення, яке було влаштовано у більш заможних громадян.


Гласний М. Яшунський звертав увагу присутніх колег на те, що коли Бельгійське товариство отримувало мільйонні дивіденди від своєї діяльності, то не поспішало ділитися своїми прибутками, натомість в кризовий період звернулося до органів місцевої влади за допомогою. За лічильник, вартість якого складала 18 руб., згадуване товариство стягувало плату 7 руб. 20 коп. на рік. Незважаючи на те, що міська влада не затверджувала нових тарифних ставок, «платіжки» надходили абонентам за новими, звісно ж, підвищеними тарифами.

 

Ъ: "Извозчики" - вони такі "извозчики" завжди були :)


І. Ізгур доводив до відома, що транспорт не курсував на Олександрівській, Херсонській, Веселій та Заведенській вулицях. Транспорт забезпечував пасажирообіг лише на площі Революції. Він підкреслював, що рядовий обиватель змириться з підвищеними тарифами, аби лише мати шляхи сполучення по місту. У зв’язку з поганим функціонуванням даного виду транспорту перевізники ("извозчики" - рос.) цим користалися і брали неймовірно високу ціну за власні послуги. Ще один депутат наголошував: «перевізники тільки чекають моменту, коли припиниться трамвайний рух: тоді вони замість рубля, будуть стягувати по 10 руб. за кінець» (документ рос. мовою, прим. авт.)


Гласний А. Богаєвський навіть пропонував через відсутність вугілля використовувати у якості безоплатної рушійної сили течію річки між прольотами моста на Дніпрі.


Ситуація справді ставала критичною. Внаслідок відсутності трамвайного руху по Заведенській лінії і внаслідок того, що головна лікарня знаходилася на значній відстані від самого міста, то найбідніші верстви населення були елементарно позбавлені будь-якої медичної допомоги.
Одні проблеми породжували інші не менш життєво важливі.


Дума стала перед дилемою: або припинити рух і тоді припиниться перевезення дітей до навчальних закладів і назад, перевезення хворих солдатів на розподільний пункт і на гори, а також і населення, або додати плату за проїзд, згідно з вимогою трамвайного управління. Підкреслювалося, що м. Кременчук не має іншого благоустрою окрім трамваю. З огляду на це життєво необхідним поставало питання про те, щоб міська Дума виразно заявила Управлінню трамвая про право учнів на пільговий проїзд.

 

Ціни зросли на 250-300 відсотків, а заробітна плата рядових робітників – лише на 35


Врешті-решт, було прийнято рішення про підвищення тарифів. Так, на проїзд по одній лінії кременчужанин платив 15 коп., з однією пересадкою – 20 коп. і з двома пересадками 25 коп. Солдати та учні платили менші суми. Так, проїзд по одній лінії 4 коп., з однією пересадкою – 6 коп., з двома – 8 коп. Навіть враховуючи ці, здавалося б, незначні підвищення тарифів, слід наголосити, що у 1917 році, ціни, порівнюючи з 1914-м, зросли на 250-300 відсотків, а заробітна плата рядових робітників –лише на 35.


Таким чином, рух транспорту у місті продовжувався в умовах наростаючого революційного хаосу, хай навіть і обмеженими маршрутами. Остаточно рух трамваю у Кременчуці припиниться на початку 1920- х років. Більшовицька влада визнає за недоцільним утримання за рахунок міста транспорту такого ґатунку. Проте так чи інакше існування трамвайної лінії у місті – це цілком оригінальна сторінка з історії нашого краю.

 

 

Комунальні проблеми м. Кременчука у 1917 році (за документами Державного архіву Полтавської області)

 

Ъ: Дякуємо Вячеславу Сушку за цікаві факти з історії нашого міста. Пишіть ще:)

Автор: Вячеслав Сушко

Комментарии: 2

1 653
4 апреля 2017 17:27

А потом пришли Шариковы - "асвабадители", и асвабадили Кременчугъ отъ трамъваевъ


+8
348
5 апреля 2017 06:29

А потом пришли незалажні, оранжевые и т.д. и обложили Кременчуг тарифами,налогами,акцизами, абон. платой и хим. выбросами итравлей всего населения. А гужевой транспорт был только за за отмену трамвая. Что изменилось? Сегодня маршрутчики, теже извозщики, только и ратуют за повышение проезда. Ничего не меняется. Что 100 лет назад, что сегодня, заметили. Ключевое - солдаты и дети.  Как говорится , на круги своя. 


+2
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи.
Пожалуйста, ВОЙДИТЕ или ЗАРЕГИСТРИРУЙТЕСЬ.
Ознакомьтесь с правилами комментирования.
  • НОВОСТИ ПАРТНЕРОВ:


Вверх