10 квітня у Кременчуці відбувся екстремальний вуличний концерт відомого музиканта і композитора, котрий ховається за балаклавою та псевдонімом Piano Extremist.
Piano Extremist – музичний проект людини, яка брала активну участь в Українській Революції Гідності. Це хлопець на ім’я Богдан, який, під час Революції Гідності грав твори Яна Тірсена перед будівлею КМДА. Він прославився, коли вперше зіграв на Хрещатику твір Ludovico Einaudi – Nuvole bianche у балаклаві та бронежилеті, ставши музичним символом Майдану.
Сам музикант, який ніколи не знімає свою балаклаву під час гри, після Революції Гідності брав участь в АТО у складі батальйону «Дніпро-1», восени 2014 року піаніст почав давати концерти в зоні АТО для мирних жителів і військових. Минулого разу він приїздив до Кременчука позаминулої весни 31 березня 2014 року.
Чимало містян зібралося на площі Незалежності у назначений час, аби насолодитися сучасною неокласичною музикою, але дорогою бусик Богдана зламався, тому прибув Extremist на евакуаторі і з півгодинною затримкою.
Чоловік уже традиційно виконував свої у балаклаві. Протягом двох років він дав понад 150 концертів. Зараз вирушив у експрес-тур українськими містами, який назвав «Палітра». Його девіз: У кожного своя зброя – дій!
Вуличний концерт був благодійним. Музикант збирав кошти на дорогу в зону АТО, щоб підтримати бойовий дух побратимів та на ремонт бусика, що підвів його дорогою до Кременчука.
Композиції вражали до глибини душі. Цього разу Богдан виконав 5 композицій.
Звучали твори з першого альбому «Захист вільних сердець»: «У кожного своя війна», «Іловайськ присвячення Тарасу Бурту», «Прогулянка з тим, кого вже немає», а також нові – «Душа героя» та «Зима». Лунала також композиція, з якої все розпочиналося, ту, що вперше зіграв на Майдані, під час Революції Гідності.
Про історію написання кожної він розповідав окремо.
«Іловайськ», наприклад, присвячений Богдановому другу, якого звали Тарас. Він загинув у серпні 2014 року під Іловайськом.
«Душа героя» – твір, що увійде до другого альбому. Про нього автор нічого не розповів, запропонувавши глядачам, слухаючи його, уявити щось своє.
Останньою композицією, яка звучала на площі була «Зима».
Композиція «Зима» – це не пора року, а скоріше період життя людини, що нагадує про ту холодну й морозну пору, – зазначив він.
Після невеликого, але дуже емоційного виступу, Богдан, разом з батьками Ігоря Сердюка, якого музикант знав особисто, та іншими кременчужанами пішли вшанувати хвилиною мовчання загиблих до пам’ятного знаку Героям Небесної Сотні.
