На Крюківському вагонобудівному заводі працюють два ковалі, які присвятили підприємству майже два десятиліття. Євген Кишка та Євген Масіч щодня мають справу з розпеченим металом, потужними молотами й пресами. Обидва опанували по кілька робітничих професій, здобули повагу колег і численні нагороди за сумлінну працю. Про роботу чоловіків розповіли на сторінці підприємства.
На ковальській дільниці термічного цеху ПАТ «КВБЗ» повітря пахне розжареним металом і мастилом, а гуркіт молотів та пресів майже не стихає. Тут працюють люди, від майстерності яких залежить якість виготовлених деталей.
Євген Кишка прийшов на завод у 2010 році. Для нього підприємство стало продовженням родинної історії: тут працювали його мама, дідусь і бабуся. Після закінчення профтехучилища №5 він здобув спеціальність слюсаря-ремонтника, а згодом опанував ковальську справу.
Першим наставником молодого працівника став коваль ручного кування Вадим Бутенко. Уже за кілька місяців Євген самостійно виготовляв деталі за допомогою штампів.
За 16 років роботи він освоїв сім суміжних спеціальностей, зокрема ручне кування, роботу на молотах і пресах, контактне зварювання. Колеги цінують його за відповідальність і професіоналізм. Євген нагороджений золотим знаком «Кращий за професією», грамотами та подяками. Його портрет також розміщували в галереї пошани підприємства.
Поза роботою коваль захоплюється спортом і риболовлею, разом із дружиною виховав двох синів.
Інший герой — Євген Масіч — працює на КВБЗ із 2008 року. До цього він навчався на зварника, служив в армії, працював на будівництві та в приватних компаніях. На вагонобудівний завод прийшов за порадою товариша.
Роботи на дільниці тоді було чимало, працювали у дві-три зміни. Нова професія вимагала значних фізичних сил і концентрації уваги. Мене захоплював процес перетворення металевої заготовки на готову деталь. Я переконаний, що в житті всього можна навчитися, якщо маєш бажання, — розповідає Євген.
За роки роботи чоловік опанував ручне кування, штампування, газове різання металу та інші спеціальності. За професіоналізм отримав бронзовий і срібний знаки «Кращий за професією».
Саме на заводі Євген зустрів свою дружину Юлію, яка також працює в термічному цеху машиністкою на молотах. Подружжя разом облаштовує власний будинок і мріє про мирне майбутнє.
Старший майстер ковальської дільниці Олександр Шелудько пишається обома працівниками.
Працювати з такими професіоналами легко та приємно. Вони універсали, яким підвладні практично всі види робіт на дільниці. Поки на заводі трудяться такі талановиті й працьовиті люди, можна бути впевненими в його майбутньому, — зазначає він.
Історії двох ковалів доводять: за кожною металевою деталлю стоять не лише потужні машини, а й майстерність, досвід і щоденна праця людей, відданих своїй справі.
Раніше ми писали:
«Робимо як для себе»: працівник КВБЗ Андрій Золотаревський відзначив 20-річчя роботи на підприємстві
Також ми розповідали про Марину Голобородько — єдину жінку серед нагрівальників металу на КВБЗ.
