Хто хазяїн поштових скриньок?

Літні люди ще пам’ятають старі добрі часи, коли газети приносили двічі на день – вранці та ввечері. У цивілізованих країнах це й досі норма, але в нас, на жаль – ні. Головна проблема – періодику нікуди нести: поштові скриньки у кращому випадку без замків, у гіршому – розламані та понівечені.

– Я виписую журнал «Здоровый образ жизни», так оце сиджу на лаві та караулю поштарку, щоб його забрати – бо з поштової скриньки і вкрасти можуть! – бідкається Ольга Сергіївна, мешканка будинку №68, що на вулиці Чапаєва.

– А я взагалі перестала періодику передплачувати, бо скриньки такі ненадійні. Хоча раніше це зручно було, – додає Галина Андріївна, мешканка сусіднього будинку №66. 

Люди згадують, що колись можна було викликати слюсаря з пошти, і той навіть замки лагодив…Чому ж пошта нині не слідкує за скриньками? На це запитання «Телеграфу» відповіла Валентина Королькова, начальник центру поштового зв’язку №2 у Кременчуці. Вона посилається на Закон «Про поштовий зв’язок», де сказано, що придбання, установка та утримання поштових скриньок у належному стані – обов’язок власників житла. Тобто, якщо будинок кооперативний – за скриньки відповідає кооператив, а якщо комунальний – то міськвиконком. З виконкому ланцюг веде до ЖЕПів (у них комунальні будинки на балансі) та компаній «Добробит» та «Житлорембудсервіс», які утримують будинки і збирають оплату «за ексвитрати».

– Технічне обслуговування скриньок може взяти на себе і пошта – за договорами. Проте власники будинків не поспішають їх укладати, – констатує пані Королькова.

За її словами, нині пошта ініціює прийняття на рівні міської влади Програми розвитку поштового зв’язку, яка зокрема передбачає і наведення ладу з поштовими скриньками. Мешканці ж можуть допомогти: звернутися до власників будинку, управителів житла, вимагаючи вирішити цю проблему.