У ніч із 23 на 24 червня кременчужани мали змогу отримати порцію гумору у стилі stend-up* від Comedy Club Україна. Перед початком виступу деякі глядачі шепотіли між собою: «Це ж лажа буде – виступатимуть навіть не кияни, а хтось із Дніпропетровська**. Ніхто їх не знає…» Але дев’ятеро хлопців та одна дівчина півтори години без перестанку вдовольняли почуття гумору публіки ТРК «Європа». Зі сцени сипалися мініатюри з життя лохів та гопніків, керівників країни (із сексуально-політичними подробицями), монологи про важку долю чоловіків на «Тавріях» та даішників у кущах. Все приправлювалось добрячим матом та постійними вихилясами на сцені. В середині виступу дехто з публіки вже відверто реготав. Не злякалися дніпропетровці навіть КВК-ську розминку із залом провести (мат допомагав як відповідати, так і розуміти відповіді). Найкращі зразки гумору, що лунали зі сцени, на жаль, не можуть бути надруковані в газеті через їх відвертість, але можна бути впевненими – ніхто з керівництва країни тієї ночі від гикавки не спав
Про свій важкий бізнес, відмінність від колег-росіян та про те, що мат ніяк не пов’язаний з добром чи злом, розповіли в інтерв’ю журналістам самі комедіанти.
– Як, на вашу думку, у Кременчуці живуть люди з гумором?
– З гумором, з гумором: бачили на центральній вулиці дівчинку в облягаючому білому платтячку під дощем – вистава незабутня.
– Український comedy з’явився після російського. Як за цей час ви виросли? Наздогнали чи перегнали?
– Так, дійсно, пізніше з’явилися… але український comedy не такий, як московський, він інший. Ось київський проект comedy у клубному форматі добріший за московський, обстановка не така гламурна й дуже сімейна. Більше тепла, а гумор м’якший. Московський – він злий, як не крути, агресивний, а київський – інший по-суті, бо публіка в нас інша, сприймає по-іншому і, взагалі, – інше потрібне нашій публіці. Я скажу навіть більше, – не можуть росіяни порівнювати наших артистів з московськими, бо у нашому comedy вони ні хрєна не розуміють. Це зовсім різні продукти. А щодо зірок, то і в Україні є свої бренди: Притула, Чехов, Дядя Жора. Там такого немає, а тут є.
– Сomedy – це важка робота?
– Так!!!
– На психіку впливає…
– Так…
– …повтор одних і тих самих жартів?
– …не можна сказати, що ми жартуємо одним і тим же. Жарти змінюються… Можливо, це й важка робота, але для деяких із нас – це справа, від якої ми отримуємо задоволення. Спосіб життя тих, хто не одружений. Ти йдеш у нічний клуб до ранку – це, в якійсь мірі, важко, але це здорово!!! Правильно? Ось і все!
– Як ваш клуб ставиться до використання мату в жартах? Росіяни, наприклад, у клубному форматі, ним говорять…
– Буде мат!
– Але ж ви кажете, що добрі…
– (по-професорськи) Мат не формує доброту. Справа з матами в тому, чи до місця вони. Ми намагаємося, щоб вони були як приправа. Щоб х… не вийшла.
– В останньому інтерв’ю «Вечірній квартал» «опустив» Comedy Club тим, що жарти не змістовні, безглузді і берете ви тільки матом…
– Ну… чудові хлопці, передача чудова. У них завжди були змістовні жарти (сміються). Вони більше наближаються до «Кривого дзеркала»… так тримати! (Серйозно) Цільові аудиторі у цих комедійних проектів різні.
– Ваша цільова аудиторія це – молодь?
– Можливо, але скоріше навіть більш старші за віком люди, з певним способом життя, достатком і (!) ІНТЕЛЕКТОМ. Чим нижчий інтелект, тим меншу кількість гумору людина сприймає адекватно.
– Якщо брати у відсотковому співвідношенні, скільки у вас політики?
– Ми дивимось, наскільки політика цікавить людей – зараз, наприклад, вона набридла. Взагалі жартуємо над життям крізь призму політичних образів. Даємо оцінку політику за його діяннями. Якщо КВН – це жарти над тим, що відбувається в цей день, то comedy – над тим, що діється в цю секунду. Політика актуальна – ми жартуємо, якщо ні, то ні.
– Тобто в першу чергу на формування репертуару впливає попит глядачів, а не ваша пропозиція?
– Є багато жартів, ефект від яких непередбачуваний, і ми це знаємо. Є вірогідність того, що люди не зрозуміють. Тому ми більший наголос робимо на тому, що людям точно сподобається.
– А продюсери не лають за жарти, які ви просовуєте?
– Продюсери не мають відношення до творчого аспекту, для цього є редактор – Женя (це той хлопець, що про х… пояснював – кор.). Він і приймає рішення.
– Тобто ви вільні робити все, що хочете?
– Ну… ми претендуємо на звання адекватних людей, тому робимо все, щоб програма сподобалась людям. Це бізнес. А зараз ми хочемо сподобатись Кременчуку… і ми це зробимо!!!
