Волосата сукня, або Кременчук у «Кунсткамері»

Галина Ситникова – перукар. Серед її клієнтів ті, хто прагне чогось незвичайного. Вона малює, плете на спицях, шиє, виготовляє незвичайні кондитерські та м’ясні торти. А головне – робить прикраси з людського волосся. Захоплюється цим пані Ситникова вже 30 років.
В Ізмаїлі у Галини живе сестра, двір якої суцільно усаджений трояндами. Художниця торкається тих квіток і вже уявляє, як вона їх зробить з волосся. Незабаром Галина їде в Ізмаїл. По натхнення.
Напередодні виходу телепрограми Галина дала ексклюзивне інтерв’ю «Телеграфу».

– Як ви потрапили до програми «Кунсткамера»?
– Рік тому у міському Палаці культури проходив конкурс перукарів. Я була в судійстві. Одночасно там демонструвалася моя виставка прикрас для зачісок із натурального волосся. Хтось із Нового каналу побачив її і запропонував показати на телебаченні. На той час я почала працювати над сукнею з волосся. Я й кажу: «Дайте мені півроку, і ми покажемо з вами дійсно незвичайну річ».
– Скільки ж пішло часу на її виготовлення?
– Місяці три-чотири. Але робота трудомістка і дуже тонка.
– Скільки важить ця сукня?
– Вона доволі легка. Всього кілограм.
– Як виглядав матеріал?
– Це коротке волосся – 10-15 см різного кольору. Довгого взагалі не було. Воно різної товщини і якості.
– Де ви взяли стільки волосся?
– Я працюю перукарем. Отож матеріалу достатньо.
– Як ви ставитесь до того, що волоссю приписують містичні властивості?
– Ніяк. Я ставлюсь до нього як до матеріалу. З ним я працюю, як фахівець, котрий створює красу. Всі мої прикраси з волосся призначені для урочистих зачісок на весілля, випускний вечір. Є і сережки, і кольє. Це не лише гарно, а й незвичайно.
– Які ще матеріали ви використовували для сукні?
– Жодного. На сукні немає жодної нитки. Я їх скручувала з фарбованого волосся, змотувала, а потім плела. Як скріплюючий матеріал використовувався клей.
– А яка технологія?
– Сукня сплетена спицями.
– Як виникла ідея?
– Я давно вже пробувала робити з волосся різні вироби. А потім подумала: а чому не створити сукню, яку можна було б одягти на людину? На студії навіть не знали, як виглядатиме сукня. Коли мене запрошували, то допитувалися: «А в ній можна ходити чи ні?» А я відповідаю: «Та в ній танцювати можна».
– Як вас прийняли на студії?
– Мені сказали, що зачіску я мушу робити на очах у знімальної групи. Я її зробила без проблем за годину. Адже мені багато разів доводилося брати участь у конкурсах перукарів. Всі зйомки тривали протягом п’яти годин. Я трохи розгубилася і навіть забула сказати, де застосовуються мої прикраси.
– Навіщо вам ці зйомки, поїздки, клопоти? Заради чого?
- Я хотіла побачити результат своєї роботи. І я досягла його. Я задоволена. Це оцінка. Рівень. Мені здається, якщо сидіти на одному місці, нецікаво жити. Треба творити. Я ще раз хочу потрапити в програму «Кунсткамера». Я створю таке, що всі просто ахнуть. Але це поки що моя таємниця.