Звичайна життєва ситуація: нас хвилює чи бентежить якась проблема, ми емоційно розповідаємо про свої переживання партнеру, подрузі, колезі, аж той раптом перериває нас словами: «Так-так, а у мене що було!..». Після такого втручання ми відчуваємо, що нас не слухають, нами не цікавляться, нам стає сумно, бажання ділитися переживаннями тане… Що стоїть за такою поведінкою співрозмовника? І як використати ситуацію на свою користь?
«Ми не готові слухати, поки нас самих не почули»
Олександр Орлов, психотерапевт
– Спілкування – двухсторонній процес. Щоб почути іншу людину, треба задовольнити спершу власну потребу бути почутим. Це одна з наших базових потреб, якщо вона не реалізована, вислухати іншого неможливо – можна лише явно чи завуальовано його перебивати. Це як з машиною – ми зупинили машину на лісовій галявині, та ми не зможемо почути пташиний спів і шелест листя, аж поки не вимкнемо аудіосистему в автомобілі… Як же досягти того, щоб нас почули? Знайдіть толерантного слухача, того, хто буде до нас уважним, з ким можна поговорити щиро і висловити все, що лежить на серці. Це може бути старий друг або випадковий супутник, коханий чоловік, вчитель або психотерапевт – не так важливо, хто він, важливіше, чи готовий він вас слухати. А коли знайдете таку людину і виговоритесь, час прийде і самому ставати уважним та активним слухачем.
«У нас різні мотиви»
Серена Раст, психолог, коуч
– Ми перехоплюємо ініціативу в розмові однаковою мірою, але через різні мотиви. Чоловіки роблять це, щоб самостверджуватися. Жінки – щоб посилити емоційний зв’язок із співрозмовником. А от перебивають частіше жінок – вони не захищаються, намагаються залишатися ввічливими. Та, навіть залишаючись ввічливим, можна спробувати повернути собі право голосу у розмові. Наприклад, дочекавшись паузи у монолозі співрозмовника, продовжити власну розповідь. Або ж зауважити: «Я бачу, тебе хвилює ця проблема, давай її обговоримо. Та спершу я хочу завершити власну розповідь». Щоб ваші слова не сприймалися співрозмовником як критика, намагайтесь акцентувати увагу на власних почуттях – застосовуйте «я-висловлювання» (я хочу; мені було б зручніше, тощо).
Pshychologies
