Більшість із них лікується консервативно: гіпс, шина, відпочинок. Але є ситуації, коли без операції кістка просто не зростеться правильно. В таких випадках хірургічне втручання стає єдиним способом повернути людину до нормального життя. Подібні операції проводять кваліфіковані хірурги Центру хірургії та реабілітації «Геліос» https://helyos.com.ua/ua/hirurgiya/hirurgiya-v-ortopediyi-ta-travmatologiyi із застосуванням сучасних методів.
Далі розглянемо, у яких випадках при переломах необхідне оперативне лікування, які методи фіксації застосовують хірурги та як проходить відновлення після операції.
Коли гіпсу недостатньо
Перелом — важка травма. Кістка складається з живої тканини з власним кровопостачанням, і коли відламки зміщуються, вони можуть пошкоджувати судини, нерви та м’які тканини поряд. Консервативне лікування спрацьовує, якщо відламки стабільні й розташовані правильно. В інших випадках потрібне хірургічне втручання.
Основні показання до операції при переломах:
- відкриті переломи — кістка пошкоджує шкіру, що створює високий ризик інфекції;
- переломи зі значним зміщенням відламків — правильне зіставлення кістки неможливе без хірургічної операції та подальшої фіксації;
- внутрішньосуглобові переломи — ушкодження суглобових поверхонь, де навіть невелике зміщення може призвести до артрозу;
- множинні переломи — одночасне пошкодження кількох кісток;
- переломи у людей з остеопорозом — через крихкість кісткової тканини відламки погано утримуються при консервативному лікуванні;
- відсутність зрощення після консервативного лікування — формування так званого несправжнього суглоба.
Зверніть увагу! Основна мета операції при переломі — не просто зафіксувати кістку, а відновити її правильне анатомічне положення і стабільність. Це допомагає кістковій тканині зростатися в природному положенні та зменшує ризик деформації або обмеження рухливості.
Методи хірургічного лікування переломів
Основним методом у сучасній травматології є металоостеосинтез — з’єднання кісткових фрагментів за допомогою металевих конструкцій, які утримують їх у правильному положенні до моменту зрощення.
Внутрішній остеосинтез — фіксація відламків зсередини кістки. Для цього застосовують пластини й гвинти при переломах кінцівок, інтрамедулярні стрижні при переломах стегна та гомілки, а також спиці для дрібних кісток. Пластини з кутовою стабільністю ефективні при остеопорозі, оскільки добре утримують відламки навіть у кістковій тканині зі зниженою щільністю.
Зовнішній остеосинтез — фіксація за допомогою систем зовнішньої стабілізації, зокрема апарата Ілізарова. Метод застосовують при відкритих переломах, значних ушкодженнях м’яких тканин або коли потрібно поступово коригувати положення кістки.
Вибір методу залежить від типу перелому, стану кістки, віку пацієнта та супутніх травм. Для точної оцінки ушкодження використовують рентген та комп’ютерну томографію. У Центрі хірургії та реабілітації «Геліос» для цього застосовується КТ із підтримкою алгоритмів штучного інтелекту, що допомагає точніше оцінити перелом і спланувати операцію. Також в процесі операції хірурги мають можливість робити знімки в динаміці інтраопераційно, використовуючи С-дугу.
Реабілітація: чому вона не менш важлива за операцію
Після хірургічної фіксації перелому кістка потребує часу для зрощення, а м’язи та суглоби — відновлення функції. Рання реабілітація після остеосинтезу допомагає уникнути атрофії м’язів, контрактур суглобів і тромбозу. Медичний центр «Геліос» забезпечує повний цикл допомоги — від хірургічного лікування до індивідуальної програми реабілітації під наглядом реабілітолога із застосуванням кращої фізіотерапевтичної апаратури.
Якщо після травми є біль, набряк або деформація кінцівки — не варто чекати. Своєчасна консультація травматолога в медичному центрі «Helyos» дає можливість визначити тактику лікування та уникнути ускладнень.
