9 грудня у мерії презентували План дій сталого енергетичного розвитку, розрахований до 2025 року. Документ мають розглянути та затвердити на сесії Кременчуцької міської ради 22 грудня. Розробник Плану – відділ енергоменеджменту виконкому.
Документ необхідний для того, щоб Кременчук міг стати повноцінним учасником Угоди мерів – провідної ініціативи ЄС, яка спрямована на підвищення енергоефективності та використання відновлювальних джерел енергії. Підписанти Угоди прагнуть скоротити власні викиди СO2 щонайменше на 20% до 2020 року. У свою чергу, Угода мерів відкриває шлях до отримання грантів та вигідних кредитів на енергозбереження під мінімальні відсотки.
ПДСЕР аналізує нинішній стан страв енергоефективності та викидів СO2 та намічає низку заходів в муніципальному секторі, житловому, на комунальних підприємствах, спрямованих на підвищення енергоефективності.
Зокрема, це загальні заходи для бюджетних установ, комунальних підприємств, житлового фонду:
- заміна ламп розжарювального типу на енергозберігаючі чи ЛЕД;
- заміна застарілих вікон, дверей;
- заміна радіаторів системи опалення;
- встановлення приладів подачі тепла на систему опалення;
- утеплення покрівель, зовнішніх стін;
- встановлення індивідуальних теплових пунктів, лічильників;
Для КП «Міськсвітло» передбачена заміна вуличних світильників на енергоефективні.
Для КП «Теплоенерго» – заміна застарілих мереж, ізоляція мереж.
Окрема тема – будівництво котелень. Це й довгоочікуваний проект автономної котельні на Раківці, а також модульна котельня для будівлі соціального обслуговування населення; твердопаливні котельні для «Кременчуцького тролейбусного управління», для КАТП-1628, на водоочисній станції та на водозаборі водоканалу.
Комплекс заходів, розроблений для водоканалу, пов’язаний із заміною обладнання на енергоефективне.
Повний комплекс заходів можна скачати нижче.
[attachment=384]
До обговорення Плану долучилися експерти. Так, Оксана Кисіль, координатор Угоди мерів, критикує план через те, що в ньому приділено мало уваги житловому сектору.
– Досить довго держава не розмовляла з мешканцями будинків. Коли люди приватизувати квартири, нам ніхто не говорив, що це – наша приватна власність, – зауважила Оксана Кисіль.
У кременчуцькому Плані є розділ щодо модернізації будинків, але сама система роботи з населенням не прописана. Оксана Кисіль навела у приклад місто Рівне, де міська рада співфінансує енергоефективні заходи для новостворених ОСББ на рівні 30%.
– Можливо, ви мали це на увазі, але я цього не побачила, – каже вона про кременчуцький План.
Також вона зауважила, що Європейська комісія не прийме цей План, бо в ньому не дотримана головна вимога (умова приєднання до Угоди мерів) – зменшення на 20% викидів СО2 до 2020 року.
Те саме зауважив і експерт Володимир Печерський, член спілки енергоаудиторів України. Експерти пообіцяли допомогу в доопрацюванні Плану дій сталого енергетичного розвитку.
