Те, що ми ніколи не дізнаємося про їдальню 1-ї школи

3.04.2016, 08:30 Переглядів: 8 962

Те, що ми ніколи не дізнаємося про їдальню 1-ї школи

У батьків немає реальної можливості перевірити якість шкільної їжі

До уваги батьків! 
 
На кожну страву,  якою годують дітей у шкільній їдальні, робиться добова проба. Це – порція страви, яку кухар у присутності медсестри має закласти у посуді з кришкою до холодильнику. Добова проба зберігається 24 години. Через добу вона анулюється, її вже не можна брати для проведення бактеріологічного аналізу.
 
«ТелеграфЪ» запитав співробітника Кременчуцького управління Держсанепідслужби Юлію Потребу, чи можуть батьки вилучити добову пробу страви для проведення аналізу продукту? Юлія Олександрівна відповіла: ні, не можуть.
 
Добова проба страви робиться і зберігається:
 
– виключно для контролюючих органів (у даному випадку, Держсанепідслужби);
– добова проба страви чи страв вилучається фахівцями Держсанепідслужби у разі проведення епідрозслідування;
– епідрозслідування Держсанепідслужба проводить у разі отримання екстреного повідомлення з медичного закладу (у даному випадку це було повідомлення з дитячої лікарні про хворобу Крістіни Б.).
 
Також «ТелеграфЪ» запитав Юлію Потребу, чи вийде Держсанепідслужба на епідрозслідування до навчального закладу, якщо отримає повідомлення від батьків захворівшої дитини, а не з медичної установи? Фахівець відповіла: ні, не вийде, бо порядок проведення епідрозслідувань регламентований (дивись вище).

 

Минулого тижня кременчуцька преса гуділа про харчове отруєння учениці першої школи. На сьогодні маємо офіційний висновок – харчової токсикоінфекції учнів у 1-й школі 17-18 березня не було. Висновок озвучили уповноважені особи з міського відділу охорони здоров’я та міського відділення Держсанепідслужби.

 

Нагадаємо, минулого тижня у 1-й школі трапилась надзвичайна подія – учениця четвертого класу Крістіна Б. потрапила до лікарні з підозрою на харчове отруєння в шкільній їдальні. Батьки дівчинки розповіли, що Крістіні стало погано ввечері у п’ятницю, 18-го березня, а перед тим вона скаржилась на неприємні на смак фрикадельки у шкільній їдальні. Одночасно з батьками Крістіни ще близько 20-ти батьків учнів 1-ї школи заявили про те, що їхні діти мали шлункові розлади 17-18 березня. Група батьків навіть написала лист-звернення до депутата Кременчуцької міськради Тетяни Сідерко з проханням розібратися з ситуацією у 1-й школі.

 

Крістіна перебувала у стаціонарі інфекційного відділення дитячої лікарні. Інші учні, які мали шлункові розлади, за словами їхніх батьків, лікувалися вдома.

 

Офіційна версія

 

25 березня у міськраді відбулося засідання постійної депутатської комісії з питань освіти, молоді... та охорони здоров’я. Туди запросили і батьків учнів, що скаржились на шлункові розлади. Начальник міського управління охорони здоров’я Максим Середа повідомив, що, за результатами аналізів, інфекційного забруднення їжі у шкільній їдальні не було. Не підтвердився також і попередній діагноз Крістіни – харчова токсикоінфекція. За словами пана Середи, остаточний діагноз дівчинки – ОРВІ, ацетономічний синдром. Також не підтвердився діагноз харчової токсикоінфекції щодо жодного іншого учня 1-ї школи з тих, хто скаржився на шлункові розлади.

 

Начальник кременчуцького міжрайонного управління Держсанепідслужби Надія Резнікова додала, що змиви, зроблені представниками служби в їдальні 1-ї школи – це 30 проб: змиви з робочих поверхонь, посуду, зразки дезинфікуючого розчину тощо – також не показали наявності патогенної флори. Відповідно, немає підстав говорити про наявність патогенної флори у шкільній їдальні. Немає підстав і говорити про масову харчову токсикоінфекцію.

 

Батьки незадоволені

 

Здавалося б, звіти посадовців дали відповіді на всі питання та на найголовніше з них – була в школі харчова інфекція чи її там не було. Лікарі сказали: не було. Та батьків, присутніх на засіданні комісії, така відповідь не влаштувала. Вони наполягали: діти скаржились на бридкий смак січеників м’ясо-рибних, які давали в їдальні 17-го березня. Батьки припустили, що січеники не встигли як слід просмажитися – адже риба смажиться швидше, а м’ясо – довше, воно могло залишитись сирим у цьому дивному м’ясо-рибному фарші. Тож, може, причина в цьому? – запитали батьки, і поцікавились, чи хтось із медиків перевірив фарш для січеників та готову страву?

 

Те, про що ми ніколи не дізнаємось

 

Начальник міського управління Держсанепідслужби відповіла, що ані фарш для січеників, ані самі січеники представники служби на аналіз не брали, бо наразі не мають такого права – уряд суттєво обмежив права санслужби на проведення перевірок, крім того структура другий рік перебуває у стані реорганізації. Та, найголовніше, січеники й не могли узяти на аналіз, навіть якби був на це дозвіл – бо санслужба прибула в першу школу в понеділок, 21 березня, а січеники давали у четвер, 17-го березня. Тож 21-го березня у шкільній їдальні вже не було і сліду ані січеників, ані фрикадельок, які діти їли наступного дня.

 

За правилами, з кожної страви, яку дають дітям у шкільній їдальні, береться «добова проба» – порція страви, яка зберігається у холодильнику добу. Через 24 години добова проба анулюється, її вже не можна брати на аналіз. Отак і були анульовані добові проби і січеників, і фрикадельок. Тож ми ніколи не дізнаємось про справжню якість згаданих страв.

 

Правила, про які варто знати

 

Звісно, у батьків виникло слушне запитання: чому санслужба прибула до першої школи лише 21 березня, через дві доби після того, як захворіла Крістіна Б.? Начальник санслужби відповіла, що лише 21 березня на диспетчерський пункт міської Держсанепідслужби надійшло екстрене повідомлення з дитячої лікарні про госпіталізацію Крістіни Б. із підозрою на харчову токсикоінфекцію. А повідомлення передали лише 21-го, бо, за правилами, екстрене повідомлення до санслужби передається лише коли діагноз кишкової інфекції підтверджується.

 

Як бачите, все начебто за правилами. Та виникає ще одне слушне запитання: як нам ставитися до 30-ти проб, узятих санслужбою на бактеріальний аналіз у їдальні першої школи? Адже їх узяли 21-го березня, через дві доби після того, як захворіла Крістіна. Фактично, працівники їдальні мали дві доби на те, щоб вимити та вичистити у приміщенні геть усе – адже скандал вже розпочався і було зрозуміло, що з понеділка до школи приїдуть офіційні гості.

 

Є в цій історії ще один цікавий нюанс – віце-мер з гуманітарних питань Ольга Усанова розповіла, що вона вже вночі 18-го березня з соціальних мереж знала про випадок з ученицею 1-ї школи Крістіною Б. та іншими учнями. Виходить, у міської влади була можливість – за бажання – і добову пробу фрикадельок перевірити (адже до ранку суботи вона залишалася дійсною), і змиви в шкільній їдальні зробити в суботу, а не через дві доби. Та цього не зробили.

Тож, підсумовуючи події, можемо сказати наступне: ми вже ніколи не дізнаємось, якої якості були м’ясо-рибні січеники та фрикадельки, та ніколи не дізнаємося, якими б були проби на патогенну флору, якби їх узяли в їдальні 17-18 березня, а не через дві доби.

 

Втім і говорити про масову харчову токсикоінфекцію теж підстав немає – бо немає таких офіційних діагнозів, все залишилось на рівні розмов та припущень.

Отака сталася непевна історія. Та це ще не кінець.

 

Ще не кінець

 

Через випадок із Крістіною Б. депутати міськради вирішили створити тимчасову комісію, яка до кінця навчального року перевірятиме шкільні їдальні. Очолить комісію віце-мер Усанова, також у ній працюватимуть представники санслужби, міськздороввідділу та депутат Сідерко, якій писали лист батьки учнів 1-ї школи.

 

«ТелеграфЪ» запитав депутата Сідерко про мету роботи комісії. Тетяна Анатоліївна розповіла, що їдальні перевірятимуть на дотримання санітарно-гігієнічних вимог, тестуватимуть страви та перевірятимуть їхню вагу – чи відповідає вона заявленим нормативам. Тож, шановні батьки, якщо маєте конкретні пропозиції та побажання, звертайтеся до депутатської комісії.

 

Медики радять
У ситуації зі шкільним харчуванням медики радять батькам докладати і власні зусилля для збереження здоров’я  дитини. Найперша порада – слідкуйте за меню. Всі кременчуцькі школи годують дітей за типовим двотижневим меню, яке розробляє спеціаліст міського департаменту освіти. Меню можна переглянути на офіційному сайті департаменту освіти або в школі – його мають вивішувати біля їдальні.
 
Вивчивши меню, батьки заздалегідь можуть отримати інформацію про страви, небезпечні або просто небажані для дитини (наприклад, сік або варене яйце, якщо дитина алергик) і вчасно звернутися до вчителя, аби дитині не давали таку їжу.
 
 
Обласний дитячий гастроентеролог Ольга Оксюта поінформувала «ТелеграфЪ», що для дітей, які мають проблеми з ацетоном, небажані продукти: горох, петрушка, телятина (яловичина безпечна), шоколад, страви з бобових, шпинат, жирна риба. А також дуже небезпечні складні салати, де намішано багато компонентів (олів’є – найнаочніший приклад). 

Автор: Лариса Артеменко
Теги:
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
  • Kiaparts
  • НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:


Свіжий випуск

№ 4 від 26 січня 2023

Читати номер
Попередні випуски
Вверх