«Він знав, як ніхто, що таке війна»: у Кременчуці попрощалися з воїном Артемом Гончаром

«Хлопець пройшов вогонь, воду і мідні труби»

10 серпня у Кременчуці провели в останню путь 25-річного військового Артема Гончара. Воїна мав звання старшого солдата і боровся проти російських окупантів з початку антитерористичної операції.

За словами військовослужбовця Художника, Артем з 18 років був призваний у лави ЗСУ, надалі юнак підписує контракт. З початку АТО Артема направляли у Донецьку та Луганську області.

З початку повномасштабної війни хлопець прийшов до ТЦК та СП, де звідти його направили до кременчуцького батальйону тероборони.

— Хлопець був дуже досвідченим. Попри те, що йому було тільки 25, але більш ніж 7 років, він пробув на війні. Не всі так можуть сказати, не всі ветерани, не всі ті, що воювали, можуть сказати, що є такий термін у зоні бойових дій, — розповідає Художник.

Військовий каже, що Артем був спортивним, компанійським хлопцем. У юнака є дівчина. Артем пообіцяв одружитись з нею після перемоги України, «але зараз вона тут біля його домовини», додає Художник.

— Дуже важко проводжати молодих, дійсно наших українських патріотів, козаків, наших воїнів в останню путь. Хлопець пройшов вогонь, воду і мідні труби, — каже військовий.

Артем загинув 4 серпня у Новомихайлівці Донецької області в результаті ворожого танкового обстрілу.

У юнака був позивний Смайл, бо завжди посміхався, розповідає побратим загиблого Скрип.

— Він був дуже добрим воїном, не боявся, сміливо йшов у бій, завжди готовий був прикрити своїх побратимів. Якщо нікому не було йти у бій, то він йшов перший. Він знав, як ніхто, що таке війна. Таких воїнів ми будемо пам’ятати, — каже Скрип.

Ще один побратим Артем Циган каже, що воїн часто брав на себе обов’язки командира.

— Йшов у перед і давав всім вказівки, як товариш з бойовим досвідом. На нулі ми стояли разом, він всім давав поради щодо бою і зіткнення. Завжди був охайним і мав гарну бороду, — з посмішкою згадує Циган.

У Артема залишились батьки, невістка та сестра. Поховали воїна на Свіштовському кладовищі на Алеї Слави.