За тиждень-два мор риби на Дніпрі може повторитися, – експерти

7.07.2019, 12:00 Просмотров: 4 454 Комментариев: 21

 

З причинами та наслідками загибелі риби розбиралися на засіданні з надзвичайних ситуацій у мерії Кременчука

Фото: Артем Коваленко

 


4 липня у великій залі міськвиконкому відбулося позапланове засідання з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій. Його провели як відповідь для громадськості на мирний мітинг рибалок Кременчука 29 червня.


 


Перед засіданням рибалки Кременчука вже вдруге пікетували мерію щодо стану води у Дніпрі. Вони створили звернення до уряду України, щоб ця проблема не залишилася лише проблемою нашого міста, а вийшла на всеукраїнський рівень.


  

Проблема масової гибелі риби, як виявилося, загальнодержавного масштабу, адже і вище, і нижче за течією загинуло багато риби, а особливо під Запоріжжям – там береги були просто усіяні мертвою рибою. Рибалки збиратимуть підписи усіх небайдужих на своїй петиції та планують створити громадську організацію активістів, які триматимуть це питання на контролі.


Про що говорили експерти

У сесійній залі мерії зібралися депутати, члени комісії, запрошені експерти, які повинні були пролити світло на інцидент мору риби, кременчуцькі рибалки та усі небайдужі. Мова йшла про стан річок у районі Кременчука: Дніпра, Псла, Сухого Кагамлика, Кривої Руди.


Рибалки впевнені, що мав місце значний викид шкідливих речовин, бо буквально за одну ніч 21 червня різко загилула велика кількість риби. Крім того, вода змінила колір, у неї з'явився специфічний запах, і рибалки стверджують, що навіть бачили загиблих чайок, які — на їхню думку — наїлися отруєної риби.


Рибалок цікавило найголовніше питання: що трапилося з рибою на вихідних 21-23 червня? Чим був викликаний масовий мор риби?


Риба не задихнулася, а отруїлася

На їхні питання відповідав Юрій Євгенович Ярцев, головний спеціаліст відділу іхтіології та регулювання рибальства Управління Державного агентства рибного господарства у Полтавській області. Він розповів, що оглядав померлу рибу і прийшов до висновку, що вона померла не від асфіксії, адже у риби, що задихнулася, повинні бути відкриті зяброві кришки і відсутній слиз на поверхні луски. У померлої ж риби подібних зовнішніх характеристик він не помітив.


Юрій Ярцев висловив думку, що риба дійсно отруїлася. Він допускає, що це могло статися через злив у Дніпро отруйних речовин, проте, можливо, спрацював і наступний природний процес: зросла температура води, а рівень pH та кисню у свою чергу впали. За його словами, у період масового мору вода у Дніпрі мала температуру 26-27°С, а на мілководді й усі 30°С – саме там, де гинула риба.


Через це марганець із донних відкладень, які багато років накопичуються у Дніпрі, перейшов у воду. Для прикладу, зафіксували, що щороку у Кам'янське водосховище потрапляє 3,5 млн т різноманітних відкладень, у тому числі й марганцю.


На берег «викидувалися» бички та раки — це придонні мешканці, які, як правило, першими реагують на забруднення. У дні масового мору риби також різко зменшилася кількість синьо-зелених водоростей і фітопланктону, а вода стала на диво чистою. Із двох лих обирають менше:

- Хай краще вода цвіте, там буде жити риба, а ви — її ловити. А не така як це була прозора та чиста вода, та у ній помирала риба! - поділився своїми думками іхтіолог з рибалками.


І справді, як показали аналізи проб води, вміст марганцю зріс у 10-15 разів, це і могло послучити причиною смертності риби. І за словами Юрія Ярцева, подібне повториться.


Багатьох цікавило питання, чому загибель риби торкнулася саме Дніпра, адже якщо виною тому спека, у Пслі вона також мала б загинути. Іхтіолог відповів і на це запитання. Справа в тому, що Псел має власну природну течію, а це запорука більш високого рівня проточності води та насичення її киснем. Дніпро ж — це вже не річка у звичному розумінні, а каскад озер, у яких недостатня проточність води створила ті проблеми, які ми зараз маємо.


Цього літа все може повторитися

Заслухали на засідання і Сергія Вікторовича Дігтяра, старшого викладача кафедри біотехнологій та біоінженерії КрНУ. Він вважає, що викиди забруднюючих речовин дійсно можуть потрапляти до Дніпра з підприємств країни, але головною причиною загибелі риби все ж є погодньо-кліматичні умови.


 


Рівень кисню під час спеки спадає поступово. Спочатку риба адаптується, шукає більш глибокі місця, але врешті-решт, і на глибині вода прогрівається настільки, що життєві умови для мешканців річки стають критичними.


- Це навіть не хімічний, це фізичний закон: при збільшенні температури рідини концентрація розчинених в ній газів зменшується. Коли ж кисню катастрофічно не вистачає, навіть та риба, що пішла на глибину, потрапляє у пастку і гине, - пояснює науковець.


Погіршують ситуацію і синьо-зелені водорості. Спека для них є каталізатором, вони активно розмножуються, але період життя у них короткий. Коли ж водорості помирають і розкладаються, цей процес деструкції потребує кисню. І залишки кисню, які ще залишилися у воді, витрачаються на розпад водоростей, створюючи катастрофічну нестачу для риби.


Якщо замор риби стався б на малих річках з природною течією по типу Псла — це стовідсотково означало б викид отруйних речовин, а на каскаді водосховищ Дніпра причиною загибелі риби все ж є погодно-кліматичні умови.


Присутні рибалки запитали, чому померлу рибу не брали на аналіз, аби напевно виявити, чи справді було отруєння. Сергій Дігтяр відповів, що у цьому немає сенсу, адже у мулових відкладеннях є постійні відходи, вони акумулюється у тілах риб, тому заміри можуть показати все що завгодно.


Еколог впевнений, що ситуація з мором риби прогнозована і вона обов'язково повториться ще цього літа. Нового «удару» слід чекати у середині липня — це період піку високих температур.


Сергій Дегтяр розповів, що зараз у водосховищ на Дніпрі є ряд проблем:

  • вода стає більш солоною (видові характеристики змінюються, з'являється все більше видів, які мешкають у солоних водоймах);
  • відбувається обрушення берегів, площа водосховищ збільшується, а глибина навпаки — зменшується, вода випаровується швидше.

Для боротьби з негативними змінами на водосховищах треба засаджувати рослинами прибережну лінію, а також давати більше спусків води з ГЕС. За його думкою, аби «врятувати» Дніпро, треба розробити програму на державному рівні, для цього Сергій Дегтяр рекомендує залучити незалежних закордонних спеціалістів.


Що зупинило масовий мор риби?

Спеціалісти, які виступали на засіданні, оголосили дві причини.


Перша причина — природня. Саме природа врятувала ситуацію на Кременчуцькому та Кам'янському водосховищах — адже дощ, вітер та зниження температури повітря покращили якість води у Дніпрі, шторм викликав змішування шарів води.


А безпосередньо у руслі Дніпра покращила ситуацію друга причина: більш активний скид води через ГЕС. Компанія «Укргідроенерго» на вимогу мерій міст, які знаходяться по каскаду водосховищ Дніпра, прийняла рішення про збільшення пропуску води з 21 червня.


Але через низьку наповнюваність Кременчуцького водосховища можна було давати скид максимум 750 м3/с, а тому прийняли рішення, що стане більш ефективною почасова подача води, починаючи з 4 години ранку.


Юрій Ярцев роз'яснив: найвижчий брак кисню спостерігається у вранішні години, приблизно в 4.00-5.00, саме цей час є найбільш складним для риби. Для прикладу, у вихідні дні скидувати воду починають аж о 10 годині ранку, і якість води від цього помітно погіршується.


До керівництва «Укргідроенерго» направляли звернення з проханням «давати воду» активніше ще з 14 червня. Якби ці заходи вжили раніше, можливо масової загибелі риби можна було б уникнути.


На засіданні виступив Ігор Миколайович Ясиненко, начальник виробничо-технічного відділу Кременчуцької ГЕС, він пояснив, чому це не так просто і які можуть виникнути проблеми.


 


Графік скиду води на добу до Кременчуцької ГЕС попередньо надходить з «Укргідроенерго», його розраховує спеціальна комп'ютерна програма для каскаду усіх водосховищ. Більшу кількість електроенергії для країни постачають теплові та атомні електростанції, а водні задовольняють лише 7% потреб енергетики. Головна задача ГЕС — надавати електроенергію саме у пікові години вранці та ввечері, аби погасити дефіцит.


Величину пропуску води через ГЕС дійсно збільшили, це врятувало Дніпро від екологічної катастрофи, яка розпочалася 21 червня. Проте питання спусків води у вранішні години на вихідні так і залишилося відкритим. Але Ігор Ясиненко відповів, що робити цього не можна, бо о 4 ранку немає гострої потреби в електроенергії, тоді виникне надлишок енергії, який неможливо буде закачати у систему, він просто пропаде. Варіант у цьому випадку такий — треба офіційно звертатися до керівництва теплових електростанцій з пропозицією зменшити обсяги вироблення енергії, аби натомість ГЕС могли виробляти більше.


Тоді присутні на комісії спитали, чи можна пропустити воду просто через шлюзи без залучення турбін для вироблення електроенергії, бо це зможе збільшити проточність води та допомогти наситити її киснем. На що Ігор Ясиненко також відповів негативно, адже через значну спеку водосховища Дніпра зневоднені, тож таке використання водного ресурсу є нераціональним.


На засідання до Кременчука приїхали навіть активісти з Власівки, які занепокоєні викидами до Дніпра забруднюючих речовин з місцевих підприємств, зокрема мова шла про приватне підприємство «Віктор і К» — соєвий завод.


 


Очисткою відходів цього заводу займається комунальне підприємство «Водограй». Мешканці Власівки принесли фотографії, які, на їхню думку, підтверджують, що «Водограй» зливає відходи прямо у Дніпро. Вони сфотографували поля фільтрації, у яких знаходилася червона рідина — стоки з підприємства. Через кілька днів вони спорожніли, натомість червоні масляні плями з'явилися поблизу вже на поверхні води Дніпра. Крім того, люди скаржилися на сморід зі сторони підприємства.


Депутат міськради Оксана Піддубна зачитала висновок Державної екологічної інспекції України про те, що підприємство «Віктор і К» використовує 150 тисяч м3 води, а відвід складає всього 11,4 тисячі м3 — це у 10 разів менше. Куди дівається залишок, невідомо.


Мер Кременчука Віталій Малецький пообіцяв, що екологічні інспекції Полтавської та Кіровоградської областей здійснять виїзний рейд до Власівки, аби розібратися у даному питанні, до 30 липня.


 


І що ж маємо у висновку? Якщо підбити підсумки усього вищесказаного, фахівці виділяють кілька факторів катастрофічного стану Дніпра:

  • антропогенний вплив (злив стічних вод та продуктів життєдіяльності людини без попередньої фільтрації, потрапляння фосфатів та пестицидів);
  • сливи у річку відходів з підприємств, які вже роками накопичуються у водоймі;
  • глобальне потепління, яке спричинює аномально високі температури та зневоднює річку;
  • перетворення Дніпра на каскади озер зі стоячою водою, через що порушилася природна течія ріки, а як наслідок — заболочування, замулювання та «цвітіння».


Проблем у нашої головної водної артерії багато, і усі вони діють у комплексі, їх не можна відокремити одну від одної, вони разом можуть згубити Дніпро.

Автор: Катерина Турубара Фото: Артем Коваленко

Комментарии: 21

67
7 июля 2019 13:23

Зникнуть ГЕСи - зникнуть проблеми. Потрібна державна програма з демонтажу ГЕС на малих річках України, особливо центральної її частини: Псел, Ворскла, Тясмин, Рось, Самара, Інгул, Інгулець, далі - Дніпро. Коли відважуться спустити ГЕСи, починаючи з Каховської, Кам'янського - тоді поступово й Дніпро оживе. Тільки це і вирішить проблему. Мусимо ВЖЕ зараз розгрібати усе, що було скоєно з Дніпром під час совку. Щороку ситуація стає дедалі гіршою, це помітно неозброєним оком, без будь-яких аналізів. Дніпро помирає і попутньо забирає з собою усі свої притоки... 


+6
38
7 июля 2019 15:00

Бред, на ставках глубины от 2 до 3 м и все нормально,  не гэс надо демонтировать, а сажать ублюдков и демонтировать их заводы или возвращать их в государственную собственность,  чтобы контролировать экологию и не гадить самим себе 


+35
631
7 июля 2019 15:50

Цитата: southward
усе, що було скоєно з Дніпром під час совку

И снова совок виновник всех бед... А ничего что при совке воду можно было пить прямо из Днепра?.. Я уже не говорю о том, что для варки всяких юшек и каш на островах, воду из Днепра только и черпали. Не хотите сейчас из Днепровой водицы ушицы попробовать?..) Совок.... В головах у вас совок...

p.s. Можете минусить, мне от этого ни холодно ни жарко... Вот только при совке срача такого небыло, как сейчас..


+34
298
7 июля 2019 17:05

Цитата: Andrik-75
. А ничего что при совке воду можно было пить прямо из Днепра?.. Я уже не говорю о том, что для варки всяких юшек и каш на островах, воду из Днепра только и черпали
а вы думали так будет вечно? перегородили реку и хотят чистой воды....


-7
67
7 июля 2019 17:09

Цитата: Andrik-75

Цитата: southward
усе, що було скоєно з Дніпром під час совку

И снова совок виновник всех бед... А ничего что при совке воду можно было пить прямо из Днепра?.. Я уже не говорю о том, что для варки всяких юшек и каш на островах, воду из Днепра только и черпали. Не хотите сейчас из Днепровой водицы ушицы попробовать?..) Совок.... В головах у вас совок...

p.s. Можете минусить, мне от этого ни холодно ни жарко... Вот только при совке срача такого небыло, как сейчас..

Ви впевнені, що Дніпро 50-х років та на початку розвалу 90-х років це той самий Дніпро в срср з тою самою його якістю?! За 40 років совку якість води в Дніпрі вже непогано погіршилась! Срач з будівництвом ГЕС там і розпочався. Вже минуло 70 років з початку створення каскаду водосховищ тому і якість води відповідна. ГЕС головна проблема. Заводи це лише невелика частинка усієї проблеми. Немає течії - річка помирає, природу не обманеш.   P.S. Подивився б на вас якби ви щодня воду з Дніпра хльобали в 80-90х роках. 


-1
298
7 июля 2019 17:34

Цитата: southward
Заводи це лише невелика частинка усієї проблеми.
да проще же заводик какой нибудь обвинить, так легче же , списать все на него, а глобальные проблемы это не наше, да и политического пиара не получится, а героически сражаться с заводами-это тема....за БГОК чего то давно не вспоминали, уже наверное не интересна эта тема никому.


0
67
7 июля 2019 17:48

Цитата: antikola

Цитата: southward
Заводи це лише невелика частинка усієї проблеми.
да проще же заводик какой нибудь обвинить, так легче же , списать все на него, а глобальные проблемы это не наше, да и политического пиара не получится, а героически сражаться с заводами-это тема....за БГОК чего то давно не вспоминали, уже наверное не интересна эта тема никому.

Адекватний погляд. Деякі впевнені, що з закриттям умовного черкаського "Азоту" та ще декількох заводів ситуація покращиться. Самим не смішно? Варто дивитись глибше. На річку це аніяк не вплине, не реанімує....


-1
631
8 июля 2019 02:40

Цитата: southward
якби ви щодня воду з Дніпра хльобали в 80-90х роках. 

В этих роках, как раз таки и хльобав... и поверьте, и вода была отличная и Днепр выглядел прилично. А чтоб вы себе не думали, я 1975 года, и как и что было в 80-90х, знаю не по наслышке, в отличии от вас... В то время, чтоб карася поймать именно в самом русле, это был нонсенс. А сейчас? Не река,а сплошное болото...

 



Цитата: southward
ГЕС головна проблема. Немає течії - річка помирає

Не в ГЭСе дело, отнюдь. Уж поверьте... В 80-х как раз таки течение было очень даже! 


+11
298
8 июля 2019 06:28

Цитата: Andrik-75
В то время, чтоб карася поймать именно в самом русле, это был нонсенс. А сейчас? Не река,а сплошное болото...  
Цитата: Andrik-75
Не в ГЭСе дело, отнюдь.
вы сами себе противоречите. Днепр превратился в болота, то причина не в том что его перегородили?Течение на водохранилище есть? Есть только по руслу, остальная площадь заиливается все сильнее, марганец накапливается, кислорода становится меньше в воде, когда шлюз приоткрывают-эта муляка идет дальше , ниже по Днепру и все больше отравляет его. А карась в Днепре, это явный признак низкого содержания кислорода, потому что только ему комфортно в такой воде. Про течение -оно и сейчас , если дают воду, то оно хорошше, проблема в том что это течение не всегда есть. То что пили воду в 80-е, согласен сам варил уху на этой воде.Просто с 80-х прошло 40 лет, или вы думали , что всегда так будет?


+1
67
8 июля 2019 07:17

Цитата: Andrik-75

Цитата: southward
якби ви щодня воду з Дніпра хльобали в 80-90х роках. 

В этих роках, как раз таки и хльобав... и поверьте, и вода была отличная и Днепр выглядел прилично. А чтоб вы себе не думали, я 1975 года, и как и что было в 80-90х, знаю не по наслышке, в отличии от вас... В то время, чтоб карася поймать именно в самом русле, это был нонсенс. А сейчас? Не река,а сплошное болото...

 



Цитата: southward
ГЕС головна проблема. Немає течії - річка помирає

Не в ГЭСе дело, отнюдь. Уж поверьте... В 80-х как раз таки течение было очень даже! 

Не бачу сенсу з вами сперечатись, якщо ви не розумієте яку велику шкоду приносять річкам ГЕСи. Я вірю що Дніпро був набагато кращим ніж зараз. Невже ви не розумієте звідки та кількість карася усюди? Річка змінює свою флору та фауну завдячуючи все тим же ГЕСам. Ви пишите проблеми але елементарно не розумієте сам корінь усіх проблем, хоча людиина ви доросла. Заводи та ферми не спричинять ту шкоду, яку ми бачимо зараз якби річка була б живою, мала б постійну течію.


-4
393
8 июля 2019 09:27

Цитата: southward
Коли відважуться спустити ГЕСи, починаючи з Каховської, Кам'янського - тоді поступово й Дніпро оживе.

Я думаю, что никто не сможет просчитать последствий такого спуска. Даже при наличии финансовых и технических ресурсов, которыми Украина в обозримой перспективе обладать не будет, это огромный риск, ведь те отложения, которые сейчас лежат на дне, окажутся под солнцем на открытом воздухе среди заболоченных территорий. Разрушение сложившихся за десятки лет экосистем и создание тысяч квадратных километров отравленных болот может стать экологической катастрофой посерьёзнее Чернобыля.  


+1
3 267
8 июля 2019 09:38

Цитата: Andrik-75

Цитата: southward
якби ви щодня воду з Дніпра хльобали в 80-90х роках. 

В этих роках, как раз таки и хльобав... и поверьте, и вода была отличная и Днепр выглядел прилично. А чтоб вы себе не думали, я 1975 года, и как и что было в 80-90х, знаю не по наслышке, в отличии от вас... В то время, чтоб карася поймать именно в самом русле, это был нонсенс. А сейчас? Не река,а сплошное болото...

Цитата: southward
ГЕС головна проблема. Немає течії - річка помирає

Не в ГЭСе дело, отнюдь. Уж поверьте... В 80-х как раз таки течение было очень даже! 

100 пудов

Воду просто так не пил, но когда уху варили, набирал из Днепра.

Карась когда поймался возле нынешних 4 сезонов (тогда сверху ловили), чудо из чудес, рыбаки сбегались.

Но зелень и в 80х была.


+4
8
8 июля 2019 09:48

Я так понял проблема накопительная.

Мы накопили слишком много химии на дне и продолжаем сливать загрязнители песпрерывно.

 

Все остальное: ГЭСы, температура, водоросли.. итп, являются катализаторами бедствия. Сложились обстоятельства катализаторов, отходы на дне, отходы выбрасов заводов убили рыбу.

 

А государство пока что руками разводит и плечами пожимает. 

 

Личное мнение:

И да, я более склоняюсь к мнению что график спуска воды скоректирован толстосумами не в сторону экологичности, а в сторону прибыльности и будь что будет, у них дети в "швейцариях". 


+7
1 098
8 июля 2019 10:03

А где сторонники асфиксии рыбы? Почему нет криков что это все от нехватки кислорода?


+1
298
8 июля 2019 11:48

Цитата: shtai

А где сторонники асфиксии рыбы? Почему нет криков что это все от нехватки кислорода?

вам бы еще статьи читать , под которыми пишите комментарии.


+1
631
8 июля 2019 12:21

Цитата: antikola
вы сами себе противоречите. Днепр превратился в болота, то причина не в том что его перегородили?

В чем противоречие?! Светловодскую плотину в 50-х построили, и что?! Днепр сразу таким стал? Как вы не поймете?, дело не в самой плотине, а в ее использовании. В 80-х вода регулярно спускалась, а сейчас?, постольку поскольку... И земснаряды везде чистили русло. А сейчас что?! Тупо выходит под Шаломай, песочка намыть и продать подороже...



Цитата: Freeman
И да, я более склоняюсь к мнению что график спуска воды скоректирован толстосумами не в сторону экологичности, а в сторону прибыльности

Ну вот!!! Хоть одно здравое рассуждение! А то совок, ГЭС...

При совке за такое сажали..


+4
298
8 июля 2019 13:51

Цитата: Andrik-75
В 80-х вода регулярно спускалась, а сейчас?, постольку поскольку... И земснаряды везде чистили русло. А сейчас что?! Тупо выходит под Шаломай, песочка намыть и продать подороже...
А сейчас что? вы часто на Днпепре бываете? каждый день с 8-9 воду "дают" и дует так,шо мама не горюй.Но этим течением уже не поможешь. Вода откуда идет? с водохранилища, где застаивается , так что первопричина это плотины по Днепру, а уже следствие- постепенное ухудшение качества воды в каскаде водохранилищ. Вы хоть круглые сутки откройте шандоры, от этого вода лучше не станет. Да и что бы ее спускать постоянно, нужно же какой то объем набирать, это должно делаться по всему каскаду. По поводу земснарядов, кто спорит то, дно не чистится, толстолоб не запускается, всякая гадость с королевских смаков сливается.... 
Цитата: Andrik-75
Светловодскую плотину в 50-х построили, и что?! Днепр сразу таким стал?
он и не мог таким сразу стать. Вы у себя выкопайте пруд с тазик и второй с футбольное поле-где быстрее зацвете? Нужно было просто время...вот оно как раз приходит.


-3
631
8 июля 2019 14:40

Цитата: antikola
выкопайте пруд с тазик и второй с футбольное поле

если за тазиком следить, цвести не будет ничего)

 


+1
298
8 июля 2019 19:08

Цитата: Andrik-75
если за тазиком следить, цвести не будет ничего)
ну так кто следил за тазиком последние 30 лет?


0
631
8 июля 2019 21:29

Цитата: antikola
ну так кто следил за тазиком последние 30 лет?

так вот с этого и нужно начинать!)

 


+3
298
9 июля 2019 07:11

Цитата: Andrik-75

Цитата: antikola
ну так кто следил за тазиком последние 30 лет?

так вот с этого и нужно начинать!)

 

так кто спорит то, что с последствиями первопричины-установка плотин, никто не борется....


-1
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи.
Пожалуйста, ВОЙДИТЕ или ЗАРЕГИСТРИРУЙТЕСЬ.
Ознакомьтесь с правилами комментирования.

Информация

Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.
  • НОВОСТИ ПАРТНЕРОВ:


Вверх