На пенсію треба буде відкладати гроші

Уряд налаштовує українців на пенсійну реформу. Практично щотижня лунають повідомлення посадовців про те, що вона таки буде запроваджена у 2017 році.

Так, у січні міністр соцполітики Андрій Рева заявив, що «пенсійна реформа здійснить революцію у свідомості українців». Багатьох таке повідомлення просто налякало. Відтак українці побоюються підвищення пенсійного віку й того, що через реформи можна взагалі залишитися без пенсії. Натомість посадовці запевняють, що, навпаки, пенсійна система буде справедливою.

То що ж саме хоче зробити уряд з пенсійною системою? Спробуємо розібратися, звернувшись до документів.

Додатковий «пенсійний податок»

Наразі у Верховній Раді розглядається законопроект № 4608 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та єдиних принципів нарахування пенсій». Назва говорить сама за себе, а суть у тім, що уряд хоче, аби в майбутньому українці отримували пенсії не лише завдяки солідарній системі (яка існує зараз), а й із накопичувальних фондів. Власне кажучи, саме про такий варіант пенсійної реформи (трирівневе пенсійне забезпечення) говорили ще з 2004 року, але ці плани так і не були реалізовані, а тепер уряд повернувся до них, не приховуючи, що має на меті й зменшити дефіцит Пенсійного фонду. Тобто реформа передбачає, що «в ідеалі» українці отримуватимуть пенсію з трьох джерел:

• солідарна система – звичне нам загальнообов’язкове державне соціальне страхування – роботодавці сплачують ЄСВ (єдиний соціальний внесок) за найманих працівників, частина його йде на пенсії;
• накопичувальна система за­галь­но­обов’язкового державного пенсійного страхування;
• добровільне страхування у недержавних фондах.

Старт пенсійній реформі хочуть дати 1 липня 2017 року – така дата фігурує у самому законопроекті № 4608. Наразі у ЗМІ з’явилися повідомлення про меморандум з МВФ, який передбачає затвердження законопроекту про пенсійну реформу до кінця квітня, а вступ у дію – з 1 січня 2018 року

Ключові положення законопроекту:

1. Введення накопичувальної системи (українців, молодших за 35 років, зобов’яжуть відраховувати із зарплати гроші собі на старість). Розмір страхового внеску у перший рік становитиме 2% та щороку збільшуватиметься на 1% до досягнення в 2020 році 5%.

2. Роботодавців теж зобов’яжуть відраховувати гроші до накопичувальних фондів (від 2,5% до 15%) на користь працівників – планується з 1.01.18 року. По суті, дані нововведення (п. 1, 2) можна назвати додатковим пенсійним податком. Саме така назва й фігурує в Меморандумі з МВФ, сторінку документа виклали «Українські новини».

3. Скасування спеціальних пенсій (держслужбовців, суддів та інших) – ключовий принцип, нараховувати всім за одним законом, а не за понад 20, як було раніше. Виняток – пенсії військових. Втім у Головному експертному управлінні вважають, що скасування спецпенсій «виглядає дискримінаційним, соціально несправедливим кроком з боку держави». Про це йдеться у висновку до законопроекту. Тож не виключено, що Верховна Рада ще може й не проголосувати за скасування спецпенсій.

4. Відновлення перерахунку пенсій у зв’язку з підвищенням середньої зарплати в Україні (так зване «осучаснення пенсій», яке не проводилося вже кілька років).

5. Тимчасово до 1.01.19 року «заморозити» показник середньої зарплати українцям – у висновку експертного управління говориться, що це призведе до заниження призначених пенсій.

Що буде зі страховим стажем?

Наразі від урядовців лунають суперечливі заяви з приводу того, як обчислювати страховий стаж для виходу на пенсію – тобто скільки років на неї потрібно відпрацювати людині. У законопроекті № 4608 змін в обчисленні страхового стажу ми не знайшли. Проте, судячи із заяв, які лунають із профільного комітету Мінсоцполітики (ми відстежили офіційні повідомлення на сайті), у березні до ВР може бути поданий новий законопроект. Отже, чого хоче уряд?
Наразі у людей, старших за 35 років, страховий стаж складається з двох періодів: до 2000 року (до введення персоніфікованого обліку страхових внесків) і після цього. Проте у грудні міністр соцполітики Андрій Рева заявив: «З 1 січня 2021 року я пропоную брати до уваги лише справжній страховий стаж. Тобто підтверджений у нашій базі даних, стаж, що відслідковується, нагадую, з 1 липня 2000 року».

Тобто фактично йдеться про те, щоб «перекреслити» роки до персоніфікованого обліку. При цьому Андрій Рева спочатку повідомив, що для виходу на пенсію в 60 років буде потрібно 20 років страхового стажу, а якщо його не вистачає, доведеться йти на пенсію пізніше або «докупити» собі стаж, сплативши страхові внески. Довідково: нині мінімальний страховий стаж для виходу на пенсію за віком складає 15 років. Тобто фактично заява міністра – це заява про збільшення страхового стажу.

Та майже одразу Мінсоцполітики переглянуло свою позицію, порахувавши, що за нових умов (20 років страхового стажу) лише 8% українців матимуть право на пенсію. І Андрій Рева зробив уже іншу заяву: що страховий стаж (судячи зі змісту заяви, знову-таки йдеться про стаж «справжній» – після введення персоніфікованого обліку в 2000 році) має складати 15 років – на момент 2018 року.

«Цей термін дано, аби всі молодші почали платити внески, а старші почали впорядковувати свою страхово–пенсійну картину з ЄСВ», – йдеться в прес-релізі Мінсоцполітики з назвою про «революцію свідомості».

В уряді визнають, що за таких умов лише 30% громадян (станом на 2018 рік) матимуть право на пенсійне забезпечення …

Що буде з пенсійним віком?

У багатьох ЗМІ («Економічна правда», «Українські новини» та інших) повідомляють про те, що збільшення пенсійного віку – це вимога МВФ.
«Зокрема, МВФ вимагав ухвалити до кінця березня 2017 року пенсійну реформу, яка включає збільшення віку виходу на пенсію для чоловіків на 4 місяці щороку, починаючи з 1 липня 2017 року, а для жінок і надалі підвищувати вік на шість місяців щороку після 2021 року до тих пір, поки чоловіки й жінки не досягнуть пенсійного віку в 63 роки», – пише ЕП з посиланням на проект Меморандуму з МВФ. Тобто, за таким сценарієм, вже у 2027 році українці мали б йти на пенсію в 63 роки.

Проте свіжі заяви урядовців категорично заперечують збільшення пенсійного віку. Міністр соцполітики Андрій Рева не заперечує, що така вимога є в МВФ, проте повідомляє, що уряд запропонував свій варіант пенсійної реформи. За його словами, ресурсом для покриття дефіциту Пенсійного фонду має стати залучення коштів, виведених із тіні, а не збільшення пенсійного віку. Тобто уряд хоче розширити коло платників ЄСВ: що більше сплатив внесків – то більшою буде й пенсія.

Разом із тим, у тексті Меморандуму, який частково виклали «Українські новини», говориться про «новий набір варіантів виходу на пенсію з ширшим, ніж існуючий, діапазоном пенсійного віку, що передбачає значну можливість вибору, в залежності від загального трудового стажу, а також з пенсійними виплатами, які заохочують громадян до продовження трудової діяльності і пізнішого виходу на пенсію». Усе це стикується з попередніми заявами міністра Реви: не маєш необхідного страхового стажу – виходь на пенсію пізніше.

А тим часом…
Нардеп Сергій Каплін теж зареєстрував свій законопроект – щодо змін до Державного бюджету України та встановлення мінімальної пенсії на рівні 3000 гривень. Жодні інші показники Держбюджету нардеп міняти не пропонує. А відтак, не зрозуміло, звідки він хоче взяти гроші «на покращення».