У Кременчуцькій третій лікарні судинний хірург з Донецька провів операцію «кіборгу» Юрію Самойленко.
До початку військових дій лікар Віталій працював у структурі медицини катастроф та екстреної медичної допомоги. За його словами, спеціалістам вузького профілю доводилося працювати на виїздах, адже не завжди пацієнта можна транспортувати. Донбас – шахтарський край, і лікар працював з травмами, отриманими при вибухах, пораненнях, тромбозах, працювали з відірваними руками та голенями. У 2014 році з початком військових дій Віталій покинув окуповану територію.
– Чи був на Вас тиск під час військових дій, коли там працювали?
– Більше потерпілих надходило від військового конфлікту. З обох сторін. На початку ніхто не розумів: хто, для чого? – розповідає лікар. – Згодом почали відрізняти військових та цивільних. Військових забезпечували військові, а цивільні самі себе. Бували випади, коли військові привозили поранених побратимів і поводилися занадто емоційно.
Лікар додав, що багато хороших, кваліфікованих лікарів залишилось у Донецьку. Не всі змогли дозволити собі покинути домівку, адже у багатьох залишилися старенькі батьки.
Віталію довелося оперували і кульові поранення, і травми від вибуху. Переїхавши до Кременчука, лікар продовжив працювати судинним хірургом. До нього за допомогою звертаються пенсіонери з військового госпіталю та постраждалі в ДТП. Серед пацієнтів лікаря з Донецька за іронією долі став захисник Донецького аеропорту кременчужанин Юрій Самойленко.
На фото «кіборг» Юрій Самойленко
Кременчужанин отримав осколкове поранення в районі Донецького аеропорту. У Юрія був відкритий перелом стегна, пошкоджена велика вена у двох місцях. Спочатку «кіборга» рятували медики з Дніпра, згодом долучилися лікарі військового госпіталю Вінниці. А через рік стан кременчужанина погіршився.
– Потрапив він до мене через направлення військового госпіталю на консультацію, – згадує лікар з Донецька. – Після комплексного обстеження виявили важку патологію, яку боєць отримав після двох поранень: артерія та вена поєднувалась і замінювалась кров. Кров по вені повинна текти до серця, а тут виходило навпаки. Була заміна кровотоку. У результаті поранення була пошкоджена велика магістральна артерія та вена. Якщо нормальний діаметр 1-1,5 см, то у нього була збільшена близько 3 см. У результаті цього давалося навантаження на серце.
Операція тривала приблизно 2,5 години. ЇЇ складність полягала в тому, що боєць переніс багатоосколкове поранення. Необхідно було обережно роз’єднати судини і не пошкодити, щоб основна вена не лопнула.
Згідно з програмою, яка діє на Полтавщині, для бійців АТО лікування безкоштовне.
Юрій Самойленко у складі окремого взводу 92 бригади, яку відрядили до 93 аеромобільної бригади, захищав Донецький аеропорт близько трьох місяців (бригаду Юрія, яка стояла в районі Зеніту, ще називають «Дикими качками»). Поранення кременчужанин отримав під час бойового завдання.
– У бою на Донецькому летовищі наскочили на розтяжку. Ми якраз йшли під мінометним обстрілом, який постійно нас накривав. І вийшли як раз у те місце, з якого нас обстрілювали, – згадує Юрій. – Забезпечення у нас було «супер». Їжі не було. Був один випадок, коли їжі майже не лишилося, і тут під’їхала фура. Підходить чоловік і говорить: «Мужиики, спасайте, выеду – фуру заберут». Загнали машину в ангар, а він нам вивантажив близько 7 тонн картоплі, десь по тонні моркви та буряку.
Згадує Юрій і про сміливих дівчат-медиків, які врятували життя бійцю з Харкова:
– Хлопчині з Харкова добряче роздробило п’яту. А у нас як було, виїжджати медична машина може лише під прикриттям танку. Тут тільки починає світати, як побачили мигалки швидкої. Ми всі були у шоці, адже в машині двоє дівчат. Тут чоловіки бояться під прикриттям танків їхати, а вони самі. Одна з них вибігла і кричить: «Якого х** стоїм? Прив’язуйте!». Інша швидко йому знеболювальне вколола, сіли й поїхали.
