11 травня Кременчук прощався з 22-річним Миколою Мартинюком, який загинув 5 травня. Близько 17-20 при передислокації особового складу БТР-80 підірвався на фугасі недалеко від Авдіївки (Донецька область).
Влітку Миколі мало виповнитися 23 роки, але він став 23 кременчужанином – «Лицарем Небесної варти».
Народився Микола Мартинюк 13 липня 1992 року. Навчався в школі № 17. Після закінчення школи поступив в професійно-технічне училище № 19, отримав професію електрогазозварювальника і був призваний до лав Української армії.
Строкову службу проходив десантником у Житомирі в 95 аеромобільній бригаді. Після демобілізації працював, але 14 лютого цього року пішов добровольцем на фронт.
«Служили в одной роте, батальйоне. Жили с Колей в одном кубрике. Он добрый отзывчивый», – зазначили побратими Захар, Віталій та Стас, які приїхали провести в останній путь друга.
Друзі розповідають, що Микола не міг всидіти дома, дивлячись новини, завжди рвався вперед. Він був позитивним, посміхався, допомагав іншим. На першому курсі сидів у майстерні, адже дуже подобалося йому зварювання, робити щось своїми руками, завжди прагнув навчитися новому.
Як розповіла класний керівник: «Он легко сходится с людьми, находил к людям подход. Сидел на первой парте справа у окошка. Был активным принимал участие в походах, спортивных соревнованиях. У него была активная жизненная позиция».
У міському Палаці культури прощалися з Героєм кременчужани, рідні, бойові побратими, а також представники влади.
Після прощання в Свято-Миколаївській церкві, де відбулася панахида, загиблого супроводили автоколоною до будинку батьків, де прийшли попрощатися близькі та сусіди. Всім двором провели юного воїна до Свіштовського кладовища, де поховали в секторі героїв АТО.
Напередодні, 8 травня кременчужани зустріли загиблого Миколу Мартинюка. Героя у рідне місто супроводжувала колона з понад 50 автомобілів.
