За 20 років нічого не було зроблено для того, аби будувалась нова українська нація - ТІК

Нещодавно у Міському палаці культури танцювали під «небритих оленів», «Вчительку» та «Сiрожине пiрожине». Адже із баяном та українською символікою на грудях виступав Віктор Бронюк, лідер гурту «ТіК». Музиканти завітали до Кременчука у рамках Всеукраїнського туру, присвяченого 10-річчю творчості гурту.

Свій концерт хлопці почали із виконання гімну – це вже традиція гурту «ТіК»:

– Не важливо, де ми працюємо – в Україні чи за її межами, національний гімн – він потрібен. Люди встають і самі виконують, відчуваючи і розуміючи кожне слово, – розповів лідер гурту в інтерв’ю «Телеграфу».

Окрім того, що Віктор запально грає на баяні та пише пісні, без яких не обходиться жодне українське весілля, він ще й керує благодійним фондом. 7 років тому його було визнано найкращим благодійним фондом України. Наразі допомога значною мірою спрямована українським бійцям.

– Ми ставимо собі за мету працювати більш точково. Безумовно, ми не можемо допомогти усім, але є кілька підрозділів, які намагаємось забезпечити, підтримати боєздатність і бойовий дух. Але ми багато спілкуємося і з волонтерами по всій Україні і бачимо, що у людей починають сідати батарейки, вони починають втомлюватись. Офіційно держава не визнає, що то війна, є багато незручної правди. І у людей багато запитань, а відповідей натомість мало… Але нам треба разом гуртуватись, бо якщо ми зараз зупинимося, то ми далі не зможемо збудувати прекрасну державу. Це своєрідне випробування, але ми маємо пережити, маємо відстояти свою Україну, і від кожного з нас залежить майбутнє держави.

– Ви одним із перших підтримали Майдан у вашому місті, Вінниці. Чи вчинили б ви так само, вже знаючи наслідки?

– Сьогодні можна багато говорити, що то Майданівці почали, чи не Майданівці. Ці 20 років суцільної брехні, 20 років суцільної безкарності, цей великий гнійник на тілі суспільства – його б все одно прорвало. За 20 років нічого не було зроблено для того, аби будувалась нова українська нація зі своїми поглядами. На жаль, якісний український потенціал, з можливостями та думками, повиїздив і влаштувався в інші країни зі своїм інтелектом. А в нас чомусь так сталося, що 20 років майже не оновлювався політичний олімп. Те саме було в СРСР із членами політбюро. І сьогодні когось звинувачувати… Настав час робити роботу. І це мають усвідомлювати всі. Зміни можливі, лише коли кожен громадянин почне виконувати свої обов’язки: чи ти Президент, чи інспектор ДАІ, чи студент. Коли всі перестануть брехати, тоді ми всі побачимо якісні зміни…. Але національна вада – ми завжди чекаємо, що з’явиться якийсь дядько чи тітка, там зі Сходу чи Заходу, за нас все зробить, таку класну державу нам побудує. Що все у нас буде гаразд. А я вважаю, що для того, аби щось змінити в державі, кожен має почати якісно виконувати свою роботу. А не жити «обмани ближнього, обгадь ближнього» – дивись, аби тебе ніхто не обгадив… Ми живемо у дуже динамічний час. І я пам’ятаю, будучи студентом історичного факультету, часто спілкувався з деякими професорами. Вони казали, що українці ще не сплатили свою ціну за Незалежність. Я думав, чого ж не сплатили – все нормально. Але, на жаль, напевно, що така природа людська: для того, аби щось цінувати, ми маємо щось втратити. Просто хочеться, аби цих втрат було менше. Хочеться більше говорити про те, що нас об’єднує, ніж роз’єднує, більше зустрічатися з якихось радісних моментів.

Про Андрія Кузьменка

– Ви товаришували з Андрієм Скрябіним, який трагічно загинув. В інтернет-мережі активно поширюється думка, що загибель Кузьми, який останнім часом виступав із критикою влади, була не випадковою…

– Він просто говорив ті речі, в яких бояться зізнаватися, бояться говорити, відверто показував, що немає доріг. І я з цим погоджуюсь. Коли не вистачало слів, він переходив на емоції. Але сьогодні шукати якісь підводні камені немає сенсу. Є свідчення адміністратора Олі, яка була на той час із ним. Це дійсно трагічна випадковість. Я не розумію людей, які не дають спокою і до сьогодні шукають якісь знаки, провидців, які щось передбачали… Досі не віриться. Він був прекрасною людиною із своєю харизмою, характером. Завжди мав свою думку – хтось міг із нею не погоджуватись, але його поважали.

Про доньку Президента

– Донька діючого Президента кинула вам виклик на флешмобі Ice Challenge Bucket – ви з нею особисто знайомі чи вона просто полюбляє вашу творчість?

– Ми всі з Вінниччини, але сказати, що ми маємо якесь близьке знайомство, то ні. Ми перетинались на відкритті фонтану, на різних офіційних заходах. Але особисто ніколи не контактували.

Про тверезість

– Назва гурту «Тверезість і культура». А ви взагалі зараз не вживаєте спиртне?

– Зараз ніби прийшов такий момент у житті. Ну, можу продегустувати якийсь цікавий напій. Але якщо пропускати чарку, другу, третю, особливо, коли ти на гастролях, то виходить, там випив, там з’їв і привозиш додому пару десятків зайвих кіло. Що вже й у штани не влазиш. Я перестав вживати алкоголь, але я нікому не кажу, що не можна пити категорично – кожен має прийти до цього самостійно.

Про власний образ

– Для мене особисто важлива справжність на сцені і в житті. Буває, дехто створить собі такий образ, відірвавшись від реалій. А потім починає з'ясовувати, яким він має бути. Важливо залишатися собою у будь-якій ситуації