«Олів’є» та «Шуба» в окопах
У станиці Луганській, де весь час ідуть перестрілки, бійці з 17-ї танкової бригади раділи тиші під Новий рік і теж готували «Олів’є» та «Шубу», прикрашали «дощиком» та цукерками живу ялинку, що росте біля бліндажу. Кременчужанин Сергій Таник 31 грудня був у караулі до 11.00, саме звільнився і встиг зустріти Новий рік за столом із бойовими товаришами. Користуючись тишею та перемир’ям, святковий стіл накрили у наметі, розповів він. Бо святкувати в бліндажі було зовсім не затишно. Хоча маленька ялинка у солдатському житлі теж є – кременчуцькі діти власноруч зробили, а волонтери доправили.
– Тости піднімали за перемогу і за якнайшвидше повернення додому, адже всіх нас удома чекають родини, – каже Сергій Таник.
Яблунька замість ялинки
Бійці роти «Кременчук», які несуть службу в селі Кримське Луганської області, на кордоні з сепаратистами, у новорічну ніч теж раділи тиші. Бо донедавна їх часто обстрілювали.
– Частина бійців несла службу у новорічну ніч, частина – відпочивала і святкувала,–розповідає капітан міліції Володимир Середа, командир взводу роти «Кременчук». – Накрили стіл, самі приготували «Шубу» та «Олів’є». Ми все готуємо самі – кухарів тут немає.
– А ялинка у вас була?
– Аякже! Щоправда, не ялинка, а яблунька у дворі, ми її іграшками прикрасили.
– Хто вас вітав з Новим роком?
– Приїздив голова Луганської облдержадміністрації, привозив допомогу. Загалом до нас важко доїхати: був сніг напустився, дороги погані, горби… А 3 січня приїхали волонтери з Тернополя: привезли кутю та смаколики: пампушки, пиріжки, цукерки, каву.
Салют з автоматів на честь загиблих товаришів
Блокпост у місті Щастя, що біля мосту через Сіверський Донець – найгарячіша точка на Луганщині. Тут загинув кременчужанин Сергій Кривченко. Але й на цей блокпост волонтери теж доправили маленьку ялинку від кременчуцьких дітей.
Командир взводу 92-ї бригади кременчужанин Василь Хохлов розповів, що його бійцям було особливо не до свята. Він вже 5 місяців на цьому гарячому блокпосту.
– Ходили в патруль, дивилися, щоб вороги не підповзали близько. Ми ж на передовій, тому кожен день у дозорі, міняємось через кожні дві години. Це тижні зо два у нас тут тихо, а так обстрілювали і з мінометів, «Градів», і танки в нас тут були. Та й ходити треба обережно – все навкруги заміновано.
– То ви й на Новий рік були в дозорі?
– Я особисто – ні. Відзначили Новий рік шампанським та тортом, а так особливо було не до святкового столу. Одне вухо за столом, а інше – слухає. Згадували загиблих товаришів, і Сергія Кривченка – царство небесне! Дали салют з автоматів.
– Чого бажали, піднімаючи бокал з шампанським?
– Щоб швидше настав мир! В усіх родини, і всім дуже хочеться додому, особливо – до своїх дітей!
– Хочеться всім кременчужанам побажати щастя, здоров’я і миру і подякувати за підтримку. Полтава, Харків і всі наші передають привіт Кременчуку! Ми вас захистимо і обов’язково повернемось! – передає вітання Кременчуку Василь Хохлов (праворуч) з гарячого блокпосту у місті Щастя.
«Кременчуцький Телеграф» від 6 січня 2015, №2
