Німці пішли з Кременчука, перетворивши його на згарище… У місті не було ні хліба, ні води. Жити було ніде. А попереду чекав голод 46 року: мізерний пайок по картках, котлети з лободи, м’ясо забитих ховрахів, кішок, собак… Були випадки, коли кременчужани пухли від голоду, помирали. Та місто відбудовували «ударними темпами»: електростанцію запустили за 20 днів, дерев’яний міст звели за 93 дні, а за півтора року відновили 46 підприємств…