Що чути у місті?

– Про помаранчеву революцію. Змін ніяких не відбулося, а святкують. Ще чули про день пам’яті жертв голодомору: стільки років пройшло, а тепер згадали. Це добре, в принципі.
Молодь бачить, як розбудовується місто, а квартири дорожчають і дорожчають. А чому – не зрозуміло. А людям же треба сім’ї створювати. Так і кредит же не візьмеш – треба велику зарплату мати.

– Про майбутні вибори всі говорять. Всі сподіваються на те, що Юлія Тимошенко все ж таки якось вийде вперед, переможе і продовжить якісь зміни. У зв’язку з її відставкою, люди втрачають надії. Вона хоч щось робила. Принаймні, намагалася боротися, говорити правду, і люди з нею пов’язували свої сподівання. Зараз ті, хто голосували за 'помаранчевих', ходили по місту, їздили до Києва, просто розчарувалися. Це внутрішній стан душі.

– Про підвищення цін на дизельне пальне. Кажуть буде новий стрибок цін до Нового року. Обіцяють до 5 гривень, а то й ще дорожче. Воно зараз вже майже 4 гривні. А картопля ніби-то теж буде по 5 гривень за кілограм. Певне, це станеться через інфляцію. Може там і політика винна, але ми туди не влазимо.

– Жінки говорять про моду, чоловіки – про жінок. Жінки ще обговорюють кухню. Бабусі – про політику, а ще хочуть велику пенсію. Та про що завгодно пліткують, просто так, аби про що. Всі готуються до Нового року. Цікавляться цінами, запасаються, шиють святкове вбрання. У нас в Кременчуці дуже дружні колективи на підприємствах, незважаючи ні на що: ні на зарплати, ні на політику, ні на проблеми. Всі збираються відзначати Новий рік як грандіозне свято.

– Про наближення виборів у першу чергу. Нещодавно приїздили до нас люди із партії  „Третя сила”. Чесно сказати, було дуже скучно. Але книжечки так, заради пристойності, взяв. Та зрозуміло, що ні на яких партійних зборах невесело, вони просто так приїхали – звітуватися. А ось студенти обговорюють будівництво комбінату „Ворскла-сталь”. До речі, декому ця перспектива подобається, розраховують отримати там роботу. А інші про екологію турбуються.