Деївське звалище горіло два дні

Незважаючи на масштабність пожежі, вона навіть не зафіксована у зведеннях МНС. Небезпеки розповсюдження немає, пояснюють пожежники. Натомість екологи б‘ють на сполох.

Ще звечора 11 травня мешканці прилеглого до звалища району відчули запах горілого. А 12 травня побачили, що валить густий дим. Звалище горить далеко не вперше, розповсюджуючи свої «аромати» на прилеглий район і заважаючи людям нормально дихати.

– У зоні зараження повітря знаходиться не тільки приватний житловий район правобережжя, але й школа №7, де навчаються наші діти, – ділиться враженнями Ігор Андросов, керівник громадської екологічної організації «Простір любові», який неодноразово звертався в усі інстанції з приводу порушення прав мешканців на безпечне довкілля. – Дії влади зовсім не зрозумілі – біля цієї школи дозволено знищити тополевий сквер, який висаджували школярі тієї ж школи ще в 70-ті роки минулого століття. Ці дерева, як одні з найкращих очищувачів повітря, були буферною зоною між школою та сміттєзвалищем, та тепер нема і цього мінімального захисту. У колах влади ведуться розмови про реконструкцію звалища, а справ до цього часу нема!

Пожежу на звалищі гасили силами комунтрансу (підприємства КАТП-1628, що займається вивезенням сміття) та викликали на допомогу пожежників. Надвечір12 травня містом прокотилася сильна злива, але 13 травня звалище продовжувало тліти, а комунальники – присипати його землею.

Як не дивно, але у зведеннях МНС не фігурує пожежа на міському звалищі, незважаючи на її масштаб… Причину пожежі (чи то самозаймання, чи бомжі грілися) ніхто не встановлював. Шкоду для екології внаслідок таких пожеж теж ніхто не рахував.

Тим часом люди задаються питанням: чи довго їм ще нюхати звалище? До речі, як повідомив віце-мер Микола Порицький, на цьому тижні на звалищі мали розпочати буріння свердловин, за допомогою яких визначать, скільки біогазу (метану) можна буде звідти добути. Надалі йдеться про сміттєпереробний завод. Усе – на кошти німецького гранту.

Коментар

Віталій Навроцький, заступник начальника міського управління МНС:

– Є «господар» звалища (КАТП-1628), він і відповідає за протипожежну безпеку. Ми виїжджаємо, якщо є загроза поширення вогню, якщо загрози немає – «господар» гасить звалище власними силами. Найближчий пожежний гідрант знаходиться у тому районі за кілька кілометрів, а лити воду з бочок – це все одно, що сипати ложку марганцю у море.

В МНС немає вертольотів, щоб гасити таку пожежу, і тракторів, щоб загортати тліюче звалище ґрунтом. КАТП просило надати на допомогу одну машину – ми їм надали.