У Кременчуці відкрилася виставка вузлових ляльок, які є символом хліборобських народів

29.11.2019, 10:39 Просмотров: 1 986

 

Виставку ляльок-мотанок «Полотняні стежки долі» презентувала полтавська майстриня Наталія Свидирюк (на фото праворуч)

Фото: Артем Коваленко

27 листопада полтавська майстриня Наталія Свидирюк презентувала у Кременчуцькій художній галереї свою виставку вузлової ляльки «Полотняні стежки долі».


Виставка «Полотняні стежки долі» названа так через те, що до виготовлення кожної ляльки так чи інакше долучалися люди, які зустрічалися на життєвому шляху пані Наталії: хтось дарував полотно для лялечок, хтось допомагав шукати інформацію, хтось надихав на ідеї.


- У кожній ляльці, можна сказати, десяток людей, які мені допомагали, підтримували, щось добре говорили, - ділиться майстриня.


 


Наталія Свидирюк за фахом бібліотекар, культуролог, є заслуженим майстром народної творчості України. Вона почала займатися виготовленням ляльок у 2004 році.


На створення першої ляльки її надихнула книга академіка та мистецтвознавця Олександра Найдена «Українська народна іграшка», у якій розповідалося про наукове обґрунтування створення таких ляльок та надавалися інструкції, як це зробити. Подібні ляльки для неї у дитинстві робила бабуся, і жінка вирішила також спробувати.


- Я 20 років працювала в бібліотеці, потім обставини склалися так, що пішла з роботи, як то кажуть, в нікуди. Поки шукала іншу роботу, постійно щось робила руками: квіти з паперу, з тканини, вишивала рукавички, робила прикраси. І просто згадала цю ляльку, зробила маленьку, кривеньку, простеньку, подарувала подрузі. А вона захопилася, їй так було приємно, тоді я подумала: вона так мене хвалить, потрібно їй зробити кращу. Потім зробила кращу. І це заняття настільки мене захопило, що я вже не вийшла на роботу і суто займалася лише творчістю, - розповідає вона.


 
Зараз пані Наталія працює в обласному центрі народної творчості та культурно-освітньої роботи у Полтаві, займається презентацією майстрів, організовує виставки і виїзні майстер-класи, займається збереженням нематеріальної культурної спадщини. Також вона їздить на етнографічні експедиції по Полтавщині, де спілкується з майстрами-старожилами. Як каже сама жінка, її творчість переплелася з її нинішньою роботою.


Основою української ляльки було конопляне і лляне полотно — ці тканини є дуже цупкими і їх майже неможливо розірвати, а тому лялька, зроблена з них, могла «прожити» не одне покоління та стати справжнім родинним спадком. Як правило, у прадавні часи матеріалом для таких ляльок слугували клаптики тканини, які залишалися після пошиву сорочок.


Виготовлення вузлових ляльок притаманне хліборобським країнам, таким як Турція, Грузія та інші, і, звичайно ж, Україна. Спочатку така лялька була не іграшкою, а берегинею, оберегом роду та символізувала богиню сонця.


Традиційно українська лялька-мотанка створювалася без обличчя. Хрест замість обличчя — це солярний знак (знак сонця). А візерунки, вишиті на її одежі у вигляді хвильки, — це символ води.


- Тобто що важливо? Щоб вчасно світило сонечко, падав вчасно дощ, і тоді зростало збіжжя, народжувалися діти, щоб рід продовжував своє існування, - пояснює майстриня.


Також Наталія Свидирюк поділилася секретами створення своїх витворів.


Виготовлення однієї лялечки проходить у два основні етапи:

  • перший — це зародження ідеї, продумування усіх деталей майбутнього витвору, пошук матеріалів;
  • другий — це безпосередньо технічна робота, яка займає кілька місяців, куди входить створення заготовки, пошив та вишивка одежі, фарбування рослинними барвниками тощо.


- В усіх магазинах мене вже знають, тому що прийшла людина, яка буде казати, оцей синій — недостатньо синій, а оцей синій — він не синьо-фіолетовий, а мені потрібен такий замріяний синій. Оце прихожу у магазин і прошу дати мені замріяний синій, - жартує майстриня про особливості своєї роботи, посміхаючись.


Пані Наталія виготовляє своїх ляльок з домотканого полотна, яке вона купує або отримує у подарунок. Жінка поділилася з присутніми кумедним випадком:


- Були такі періоди, коли мене запрошували на майстер-клас і говорили: ми ж не можемо вам не заплатити. В одному селі мені сказали: можемо вам дати пісного масла. Я відповіла: не треба, краще дайте мені шматочок домотканого полотна. І вам це буде простіше, і мені краще.


Майстриня любить створювати ляльок з історією, щоб вони були пов'язані з якоюсь місциною, людиною, подією, артефактом. Кожна виготовлена нею авторська лялька має свій образ та характер. Вона пообіцяла створити ляльку в образі, який характерний саме для Кременчуцького району.


  
Наталія Свидирюк розповіла, що у її доробку більше 500 великих ляльок, а маленьких уже навіть і не полічити. Вона їх дарує й продає.


Після відкриття виставки усі бажаючі пройшли майстер-клас від пані Наталії та мали змогу виготовити свою ляльку-мотанку.


 
Виставка «Полотняні стежки долі» діятиме до 15 січня 2020 року, тож кременчужани зможуть її побачити, завітавши до художньої галереї на вулиці Коцюбинського, 4. Галерея працює з середи по неділю з 10.00 до 16.30. Вхід вільний.

Автор: Катерина Турубара Фото: Артем Коваленко
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи.
Пожалуйста, ВОЙДИТЕ или ЗАРЕГИСТРИРУЙТЕСЬ.
Ознакомьтесь с правилами комментирования.

Информация

Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.

Читайте также:

  • НОВОСТИ ПАРТНЕРОВ:


Вверх