1 квітня оголошено початок нересту: що можна, а що заборонено

Наказом №21 від 20 березня 2019 року начальника управління Держагентства рибного господарства у Полтавській області встановлюється весняно-літня заборона на вилов риби та інших водних біоресурсів:

• на Кам’янському водосховищі у межах Полтавської області з його стометровою прибережною захисною смугою – з 1 квітня по 9 червня (включно);
• на Кременчуцькому водосховищі у межах адміністративної території Полтавської області, включаючи акваторію Сулинської затоки із її стометровою прибережною захисною смугою - з 1 квітня по 9 червня (включно);
• у всіх інших рибогосподарських водних об’єктах у межах підконтрольної території – з 1 квітня по 20 травня (включно), в придаткових системах річок з 1 квітня по 29 червня (включно).

У період нересту риби заборонено проведення будівельних, днопоглиблювальних, вибухових, сейсмологічних робіт, видобуток гравію та піщано-ракушнякової суміші, прокладання кабелів, трубопроводів та інших комунікацій.

На період нересту риби в місцях, які оголошені нерестовищами, заборонено пересування всіх плавучих засобів (за винятком установлених судових ходів, транзитного проходу, виконання робіт зі встановлення бакенів і у випадках надзвичайної потреби (шторм, туман, аварія і т.п.), крім суден спеціально уповноважених органів, які здійснюють охорону водних біоресурсів.

Також забороняється вилов раків у зв'язку з їхньою линькою по 30 червня та з 25 серпня по 30 вересня 2019 року включно.

Дозволено любительський вилов риби на період весняно-літньої заборони у межах підконтрольної території на Кам’янському, Кременчуцькому водосховищах і малих річках однією поплавковою або донною вудкою з одним гачком і спінінгом з блешнею з берега в межах населених пунктів, за винятком місць нерестовищ.

Винні у вилові риби в заборонений період притягатимуться до адміністративної та кримінальної відповідальності з конфіскацією рибальського знаряддя лову та транспорту.

Перелік нерестовищ, на яких любительський вилов риби в період нересту заборонений

1. Власівська затока (лівий берег) - від початку садівничого товариства “Будівник”, включаючи Самусіївські плавні, до затоки Кагамлик. Від корінного берега до фарватеру (600 га).
2. Білецьківські плавні (правий берег) - від дитячого табору “Чайка” вниз по течії до причалу колишнього рибгоспу “Верхньодніпровець”. Від корінного берега до о. “Зелений”, “Динька”, “Полівка” (1400 га).
3. Внутрішні затоки о. Шаломай.
4. Івківські плавні (лівий берег) - від входу в річище Контарево до виходу з річища в р. Псел - (300 га).
5. Від гирла річки Псел на південну закінченість о. Вовчок вгору до мосту - (100 га).
6. Кам'янопотоцькі плавні (правий берег) - від човнової станції КВБЗ-1 до рибобригади №2 рибгоспу “Вітеко” (наразі база відпочинку «Маяк») - (400 га).
7. Від вантажного річкового порту Комсомольська (лівий берег) до Тахтаївського кар’єру, включаючи Салівські, Келебердянські, Григоро-Бригадирівські, Солошинські плавні - від корінного берега до фарватеру - (4000 га).
8. Чикалівські, Успенські плавні (правий берег) - від Чикалівського кар’єру до Дереївського кар’єру. Від корінного берега до фарватера - (400 га).
9. Гирло р. Ворскла (лівий берег) - від рибгоспу «Ворсклянське» до мосту біля с. Лучки - (1 700 га).
10. Ворсклянська заплава - плавні від с. Вільховатка до турбази «Жемчужина» (с. Радянське) вглиб водоймища до фарватера, включаючи острова Вишняки, Орлянський - (6000 га ).
11. Від водозабору Редутського щебеневого заводу, вздовж півострова Крячківський із внутрішніми затоками, включно з затокою Барбара, до пляжу м. Горішні Плавні, загальною площею (130 га ).
12. Сулинська затока загальною площею 31,16 тис. га.

Примітка: в малих річках нерестовищами є всі в межень заплавні водойми річок Псел, Ворскла в межах Полтавської області, р. Сула на підконтрольній території Полтавського рибоохоронного патруля.