Керівник Кременчуцького міського відділу охорони здоров’я Дмитро Петращук запевняє, що епідситуація у місті контрольована та не виходить за межі сезонного збільшення кількості захворювань на ГРВІ та грип. У місті поки не зареєстровано жодного випадку грипу.
Натомість кількість випадків ГРВІ дещо зросла. Якщо два тижні тому до лікарів звернулося 942 особи з ознаками гострої респіраторної вірусної інфекції, то минулого тижня їх вже було 1008. Традиційно 60-65% хворих – це діти.
Відповідно, як і щороку виникає питання, як їх найефективніше лікувати? Цього сезону на нас чекає несподіванка – Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) України оприлюднило перелік препаратів, які не варто застосовувати для лікування дітей від грипу та ГРВІ. Це звичні для нас препарати. Ось їх перелік:
- антибіотики;
- інтерферони;
- антигістамінні препарати;
- противірусні препарати;
- імуномодулятори;
- «сиропи від кашлю»;
- «комбіновані ліки від застуди»;
- вітаміни;
- рослинні препарати.
МОЗ вчинив як МОЗ – надрукував перелік і крапка. «Телеграф» пішов далі та розпитав відомого кременчуцького педіатра, чому саме ці препарати не варто застосовувати для лікування малечі від респіраторних вірусних інфекцій.
Коментарі до переліку МОЗ надала Ольга Кирчик – завідувач педіатричного відділення поліклініки №2 Кременчуцької міської дитячої лікарні:
Антибіотики
– не варто застосовувати для лікування, бо вони діють лише на бактерії, на вірус не діють. Антибіотики призначають, коли до вірусної інфекції долучаються бактеріальні ускладнення або має місце пов’язана вірусно-бактеріальна інфекція. Це встановлює лікар за клінікою хвороби та аналізом крові.
Інтерферони
– не варто застосовувати через ризик подальших ускладнень. Інтерферони утворюються в організмі людини у відповідь на атаку «чужинців» (вірусів, бактерій тощо). Людський організм власними силами утворює ці інтерферони. Коли ми приймаємо ще й таблетовані інтерферони, то таким чином намагаємося активізувати процес утворення природних інтерферонів у власному організмі. Лікарі попереджають, що через надмірне та несанкціоноване терапевтом вживання інтерферонів згодом у дитини можуть розвиватися аутоімунні захворювання, коли організм починає утворювати антитіла до власних клітин.
Антигістамінні препарати
– не варто застосовувати, бо вони призначені виключно для випадків, де має місце алергічна реакція. Якщо алергічної реакції немає, немає і сенсу застосування антигістамінних препаратів. Крім того, вони мають побічні ефекти – зокрема відчутно висушують слизові оболонки дитини, а суха слизова оболонка не спроможна боротися з вірусною інфекцією.
Противірусні препарати
– не варто застосовувати, бо це, за версією МОЗ, препарати з недоведеною ефективністю.
Імуномодулятори
– не варто застосовувати, бо вони позначені МОЗ як препарати з недоведеною ефективністю. Крім того, на думку кременчуцького педіатра Ольги Кирчик, імунітет – це надто складна та тонка структура, щоб брутально туди втручатися за порадою реклами або подруги чи доктора Інтернета.
«Сиропи від кашлю»
– не варто застосовувати для лікування кашлю у малюків до 4-х років. А для лікування дітей у віці до 2-х років це категорично не бажано. Пов’язано це зі специфікою дитячого організму. У малюків знижений кашльовий ефект, вони просто неспроможні відкашляти мокротиння у повному обсязі. Те, що мами намагаються полегшити їм процес відкашлювання сиропами, ефекту не дає, бо спроможність відкашляти залежить від параметрів грудної клітки та м’язів, які у маленьких діток ще недорозвинені. Через ці фізіологічні особливості малюків сироп досить часто на дає бажаного ефекту.
«Комбіновані ліки від застуди»
– не варто застосовувати, бо вони полегшують симптоми протікання хвороби, але не лікують її – навпаки, часто уповільнюють процес одужання. До складу комбінованих препаратів (це всім відомі та добре розлекламовані «гарячі напої з приємним апельсиновим/шоколадним/лимонним смаком» або шипучі диво-таблетки тощо) зазвичай входить жарознижувальна речовина, вітамін С та стимулюючі препарати. Відповідно, після їх застосування висока температура знижується, а вітамін С певною мірою компенсує кволість хворого, і, відповідно, утворюється картина полегшення стану. Натомість лікарі нагадують, що висока температура – це захисна реакція організму. Антитіла до вірусу утворюються в організмі саме при високій температурі, тож її зниження завдяки комбінованим препаратам не завжди доречне (звісно, якщо температура не перевищує 38,5).
Вітаміни
– не варто застосовувати, бо вони жодним чином не впливають на вірусну інфекцію.
Рослинні препарати
– не варто застосовувати, бо їхня ефективність не доведена.
Звісно, що після того, як МОЗ заніс до списку «небажаних» купу звичних для нас препаратів, а відомий кременчуцький педіатр це підтвердив, «Телеграф» запитав, що ж залишається робити батькам дитини, яка захворіла на ГРВІ? Ольга Кирчик відповіла, що треба робити:
- зволожувати повітря в кімнаті, де лежить хвора дитина (робити вологе прибирання тощо). Бо в сухому теплому повітрі віруси розмножуються набагато швидше, ніж у вологому прохолодному середовищі;
- підтримувати у кімнаті хворого нормальну температуру – 20 градусів;
- збивати температуру лише у випадку, якщо вона сягає 38,5 градусів;
- давати дитині часто пити (це можуть бути морси, компоти із сухофруктів, чай з яблуком, родзинками);
- промивати ніс сольовими розчинами (це можуть бути регідрон біо; ОРС – оральний розчин сольовий, або розчин домашній – на 1 літр кип’яченої води 1 чайна ложка морської солі).
І звісно ж, викликати лікаря.
