11 квітня у Кременчуцькому військовому комісаріаті 51-річному бійцю Дмитру Третініченко вручили нагороду «Захисник Вітчизни». Дмитро механік 17-ї окремої танкової бригади під час боїв під Дебальцеве захищав фланги, щоб ворог не зайшов зненацька.
– Першого числа (01.02.15 – ред.) нас виперла колона. Тоді ми знищили 5 танків, 3 БТРа та 180 – 200-х (загиблих – ред.). Ворог біг в напрямку Вуглегірська, де наші їх виловлювали. 4 числа мене вивели зі строю. Якраз налаштовував зброю. Тільки виліз із танка, як мене одразу «накрили». В результаті отримав уламкове поранення. У лікарні лише дізнався, що мій наводчик, 25-річний хлопчина, загинув. В тому бою вижив лише один боєць з танком. Більшість побратимів з Кривого Рогу, я лише один з Кременчука, – розповів Дмитро.
Далі були бої під Горлівкою. За словами бійця, це було звичайне солдатське життя, обстрілювали їх кожного дня зранку до ночі.
На війну Дмитро Третініченко вирішив піти добровольцем, адже спеціалістів-танкістів не вистачало.
– Соромно сидіти вдома, коли молоді хлопці гинуть. Тим паче у радянські часи в армії був водієм-механіком. А таких спеціалістів не вистачає. На Донбасі видали танк такого ж року як і в армії, – додав Дмитро. – І в страшному сні не могли собі уявити, що будемо воювати з росіянами.
Дмитра демобілізували близько року назад. Зараз він повернувся на своє колишнє місце роботи – водій таксі.
