Docudays в Кременчуці: фільми та розклад

У 2015 році мандрівний фестиваль документального кіно "Docudays" привезе до Кременчука 25 фільмів. Їх показ буде проходити переважно в трьох локаціях: в кафе "Rock Kava", вул. Пушкіна, 18, "Простір ідей", Чапаєва 36-Б і в центрі «Адаптер», вул.60 років Жовтня, 30А. Також ряд показів пройде в бібліотеках міста.

Розклад показів стрічок:

Каталог фільмів 2015

Зламані гілки2014  Ізраїль 25’’ РЕЖИСЕР Аяла Шарот

Анімаційний документальний фільм розповідає історію Міхаль Рехтер. Дівчині було лише 14 років, коли вона покинула свою домівку в Польщі і сама поїхала до Ізраїлю напередодні Другої світової війни. Родина повинна була приєднатися до неї наступного року, але з початком війни усе змінилося. Спогади Міхаль оживають у барвистій анімації, що змальовує її самотню подорож із дитинства у доросле життя.

Аяла Шарот – незалежна кінорежисерка й аніматорка із новітнім підходом до створення документальних фільмів. Випускниця коледжу Сен Мартен. У 2006 році стала продюсеркою та режисеркою «Іноземців» – короткометражного анімаційного документального фільму, що брав участь у кінофестивалях у всьому світі, а згодом у скороченій версії демонструвався на MTV Bloom. Зараз Аяла мешкає у Тель-Авіві, знімаючи музичні та рекламні ролики

ФІЛЬМОГРАФІЯ Іноземці (2006)

Ґабріель повідомляє з чемпіонату світу 2014 Нідерланди 17’’ РЕЖИСЕР Ельс ван Дріль

Бразильський хлопчик Ґабріель Матос був зовсім маленьким, коли дізнався, що Світовий кубок-2014 відбуватиметься в його рідній країні. Він не здогадується, що його життя до того часу стане з ніг на голову. Аби привезти сотні тисяч уболівальників на футбольний стадіон, прокладають залізницю просто через квартал, де живе Ґабріель. Будинки зносять, родини змушені переїжджати, і навіть майданчик, на якому місцеві діти грають у футбол, скоро зникне. Для Ґабріеля усе це стає жахіттям. Хлопчик обурений нерівністю у своєму місті і викладає у свій блог відеозапис того, як бульдозери зносять його район. Стаючи журналістом, він намагається захистити свої права.

http://www.oneworld.cz/2015/films-a-z/29264-gabriel-reports-on-the-world-cup

Ельс ван Дріль народилася 1976 року. Вивчала теологію, згодом стала журналісткою, яка спеціалізується на політиці щодо біженців і правах людини. Як програмна директорка IKON (Екуменічної телерадіокомпанії), розпочала виробництво молодіжного серіалу «Просто діти». Він був продовженням серіалу для дорослих. 2013 року один із епізодів, знятих нею, отримав третій приз Європейського фестивалю релігійного телебачення.

ФІЛЬМОГРАФІЯПросто діти (2013), Як поживав Ку Нільс (2014), Лев та хоробра миша (2014)

Довго та щасливо 2014 Хорватія, Нідерланди 83’’РЕЖИСЕР Татьяна Божіч

Коли режисерка Татьяна Божіч укотре знайшла кохання свого життя, і все знову загрожує піти не так, вона вирішує, що треба почати життя з чистого аркуша. Ці стосунки повинні бути вдалими! Татьяна відвідує своїх п’ятьох колишніх у Москві, Гамбурзі, Лондоні й Загребі, щоб дізнатися, чому всі її романи завжди розбиваються на друзки. Емоційний і конфронтаційний, але водночас дотепний, цей документальний фільм знайде відгук у кожному з нас, адже режисерка рішуче продовжує шукати священний Грааль кохання: «і жили вони довго та щасливо»!

https://vimeo.com/82129018

Татьяна Божіч народилася у 1971 році у хорватському місті Карловац. У 15 років переїхала до Москви, де вивчала тележурналістику й кінорежисуру. Працювала позаштатною тележурналісткою, знімала документальне кіно та рекламу у Москві, Лондоні й Хорватії. «Довго та щасливо» – перший повнометражний документальний фільм Божіч.

ФІЛЬМОГРАФІЯ Вибране: Без стратегічного значення (1993), Останній вікенд у Петлурі (1994), Спотворені відображення (2001), Секс о’клок (2006)

Комплекс кенгуру  2014 КРАЇНА Бельгія ТРИВАЛІСТЬ 58’’ РЕЖИСЕР Сара Мун Хоу

Цей фільм ставить питання, важливе для нас, батьків дітей з відмінностями: як ми можемо розлучитися, якщо ситуація змушує нас до рукопашного бою? У той час, як дитинча кенгуру може в якийсь момент полишити сумку, дитина з фізичними вадами тривалий час залишається на руках його/її матері. Потрібна неабияка рішучість, щоб наважитися обережно відпустити його/її. Зі свого боку, дитина також повинна довести матері, що він або вона може жити самостійним життям.

Сара Мун Хоу – режисерка та колишня стриптизерка. Здобула у 1998 році ступінь із клінічної психології. У 2006-2008 роках танцювала у постановці Віма Вандекейбуса (міжнародний тур Nightshade).

ФІЛЬМОГРАФІЯ Не кажіть моїй мамі (2003), Надія (2003), У випадку зниження тиску (2009)

Нульовий вплив 2009 КРАЇНА США ТРИВАЛІСТЬ 93’’ РЕЖИСЕРИ Лора Ґебберт, Джастін Шайн

Сім’я Бівен із Манхеттена розпочинає річний проект, спрямований на зменшення впливу на навколишнє середовище, який передбачає відмову від електроенергії та створення відходів (включаючи туалетний папір), а також виробництво нових ресурсів. «Нульовий вплив» створює особистісний і часто химерний портрет подружжя, яке пристосовується до суворих і тривалих змін у способі життя, що повністю змінюють їх існування. Як вони справляються з цими змінами? Чи стають деякі речі в житті кращими і простішими, якщо дещо обмежити себе?

Лора Ґебберт - режисерка, яка разом з продюсером Еден Вурмфельд тривалий час співпрацюють у створенні розважальних проектів із соціальним значенням. Вони є випускниками Школи кіно і телебачення UCLA.

ФІЛЬМОГРАФІЯ Цілителі з Парнасу-400 (1997), Історія із Сансет (2003), Місто золота (2015)

Пропаганда 2014 КРАЇНА Чилі ТРИВАЛІСТЬ 62’ РЕЖИСЕРИ Крістофер Мюррей, колектив MAFI

Фільм про події чилійської президентської кампанії 2013 року, посеред одного з найвідчутніших соціальних заворушень останніх років. Він пропонує мандрівку крізь найбільш виняткові ситуації політичних кампаній, спонукаючи до рефлексій щодо складних відносин між політиками і громадянами, побачених очима кількох режисерів цієї країни.

Крістофер Мюррей має ступінь із соціальних комунікацій (спеціальність «звукорежисер та художній режисер») Католицького університету Чилі. Разом із Пабло Каррерою зняв свій перший ігровий фільм, «Мануель де Рібера», відзначений нагородою «Найкращий національний фільм» Міжнародного кінофестивалю у Сантьяго 2010 року. Його кросмедійний документальний проект «Кінематографічна карта країни» (mafi.tv) здобув національну премію і став «Офіційним вибором» IDFA 2012.

ФІЛЬМОГРАФІЯ Мануель де Рібера (2010)

В’язні Кануна 2013 КРАЇНА  Іспанія ТРИВАЛІСТЬ 30’’  РЕЖИСЕР Росер Корелья

Традиція кровної помсти, яка налічує століття, починає руйнувати життя від часу падіння комуністичного режиму в Албанії, де багато родин ховаються у стінах своїх будинків, боячись кровної помсти. Родовий кодекс «Канун» включає в себе право вбити, таким чином помстившись за попереднє убивство: «за кров слід відплатити кров’ю»

https://vimeo.com/79576861

Росер Корелья – незалежна режисерка-документалістка та відеожурналістка. Її роботи відомі у всьому світі та здобули численні нагороди. Окрім особистої роботи, Росер співпрацює з міжнародними ЗМІ. Її захоплення жанром документалістики в нових умовах цифрових комунікацій, що підкреслюють внутрішні суперечності й парадокси матеріалу, спонукало режисерку до подорожей світом у пошуках історій, вартих розповіді.

ФІЛЬМОГРАФІЯ В’язні Кануна (2013)

Верка 2014 КРАЇНА Польща ТРИВАЛІСТЬ 40’’ РЕЖИСЕР Павел Лозінський

Якими є межі особистої жертовності? Фільм розповідає історію робітниці сірникової фабрики, яка приймає складний виклик. Ми спостерігаємо кілька ключових місяців її життя, протягом яких вона намагається здійснити свої мрії. Це історія про неймовірну зміну та про любов, яка надає сенс її життю.

Павел Лозінський народився 1965 року у Варшаві. Режисер, сценарист і продюсер документальних та ігрових фільмів. Здобув ступінь факультету кінорежисури Школи кіно у Лодзі. Його документальні фільми здобували престижні нагороди фестивалів у Борнгольмі, Парижі, Ляйпцігу та Кракові.

ФІЛЬМОГРАФІЯ Вибране: Структура (1989), 100 років у кіно (1995), Славомір Мрожек представляє (1997), Пані з України (2002), Батько і син (2013)

Готель 22 2014 КРАЇНА США ТРИВАЛІСТЬ 8’’ РЕЖИСЕР Елізабет Ло

Події фільму відбуваються протягом однієї драматичної ночі в автобусі у Кремнієвій долині. Лінія 22 – єдиний цілодобовий автобусний маршрут у Пало Альто. Удень це звичайний міський автобус. Проте вночі він перетворюється на неофіційний притулок для бездомних.

https://vimeo.com/100290798

Елізабет Ло народилася й виросла у Гонконзі, отримала ступінь бакалавра з англійської мови та кінознавства Школи мистецтв Тіш Нью-Йоркського університету. Її короткометражні фільми мали успіх на фестивалях Америки і Європи, включаючи «Санденс», True/False, DOC NYC та DOK Лейпциг. Зараз вона навчається на магістратурі Стенфордського університету на програмі з документального кіно. До вступу в університет Елізабет написала сценарій і стала співпродюсеркою відзначеного нагородами документального серіалу «Наша Америка із Лісою Лінґ».

ФІЛЬМОГРАФІЯ Острів скарбів (2014), Остання зупинка в Санта-Розі (2014)

Медик іде останньою 2014 КРАЇНА Угорщина, Україна ТРИВАЛІСТЬ 26’ ’ РЕЖИСЕР Світлана Шимко

Лікарка-волонтерка Таня була на передовій впродовж найкривавіших днів Майдану. Після припинення вогню вона лишається в Києві лікувати поранених. Тим часом неоголошена війна з Російською Федерацією починається на сході України. Таня знову мусить їхати на фронт.

https://vimeo.com/108044852

Світлана Шимко – незалежна режисерка з України, випускниця міжнародної магістерської програми з режисури документального кіно DocNomads. Займається розробкою політичних, соціальних і феміністичних тем у документалістиці.

ФІЛЬМОГРАФІЯ Медик іде останньою (2014)

Місце, що ми звемо домом 2014 КРАЇНА Україна ТРИВАЛІСТЬ 30’’ РЕЖИСЕРИ  Тора Лоренцен, Сибілла Марі Туксен

Атмосферу цього фільму визначає радше війна, аніж журналістські факти. Через музику ми зазираємо до всіх прошарків суспільства. Через поезію ми показуємо, як це – коли твоя країна поринає у нескінченне протистояння. Туман оформлює сцену війни, якої ніхто не очікував. Солдат курить свою останню цигарку у вікні перед тим, як сісти у ліфт назустріч вірній смерті. Мати молиться за синів України. Бабуся на Майдані співає: «Якщо вмерти мусить, хай помре миттєво».

Тора Лоренцен, яка народилася 1986 року у Мункебі, Данія, та Сибілла Марі Туксен, що народилася 1990 року в Копенгагені, - студентки Національної школи кіно Данії та режисерки-початківці в документальному кіно.

ФІЛЬМОГРАФІЯ Фільм жахів Свантеса (2012) та інші

Ніде 2014 КРАЇНА  Нідерланди ТРИВАЛІСТЬ 27’’ РЕЖИСЕР Сюзанне Опсталь

Де можна знайти сутність свого існування? На вершинах найвищих у світі гір? Ще вище – на безлюдній планеті, з якої не втекти? Чи, може, у найглибшому смутку, залишаючи по собі руйнування, які ніколи не забудуться? Цей документальний фільм-есе показує різних людей у їх пошуках і неминуче приводить до питання: як далеко ти готовий зайти?

Сюзанне Опсталь закінчила Академію кіно Нідерландів у 2014 році. З найпершого року навчання вона намагалася розширити межі жанру як у візуальних методах, так і в сюжетах. Результатом цих спроб став фільм «Симулякрум», для якого вона використала 3D-моделювання зображення. Але Сюзанне цілком до снаги бути режисеркою-спостерігачем. «Ніде» – її дипломна робота.

ФІЛЬМОГРАФІЯ Вибране: Портрет (2011), Земля Роув (2012), Симулякрум (2013)

Скрізь Майдан 2015 КРАЇНА Україна ТРИВАЛІСТЬ 36’’ РЕЖИСЕР Катерина Горностай

«Хочу не забути цей рік, хочу пам'ятати людей, що були поряд. Рік Майдану, рік під знаком війни і миру».

Катерина Горностай народилась у 1989 році в місті Луцьк, Україна. Отримала ступінь бакалавра природничих наук за спеціальністю «біологія» і магістра журналістики в Національному Університеті «Києво-Могилянська Академія». Закінчила московську школу документального кіно і театру Марини Разбєжкіної та Михаїла Уґарова, повернулася в Київ. Зараз долучена до освітніх програм з документального кіно та займається авторськими документальними, ігровими проектами.

ФІЛЬМОГРАФІЯ Між нами (2013), Зуби Леніна (2014), Мирний протест Маші (2014), Осторонь (2015)

Точка відліку 2014 КРАЇНА Польща ТРИВАЛІСТЬ 25’ РЕЖИСЕР Міхал Щесняк

Анета «бунтувала по повній» у дев’ятнадцять років й опинилася у в’язниці за вбивство. Дев’ять років потому повсякденне життя приводить її зі стін в’язниці до будинку престарілих. Одна з його мешканок, Гелена, була хворою з раннього дитинства. На її думку, в молодої жінки є все, чого тільки можна бажати. Тож Гелена, чиї знання про світ обмежені «вікнами лікарень і диванами», з жадобою цікавиться життям Анети. На Анету чекає випробування… і Гелена допоможе їй.

https://vimeo.com/107576797

Міхал Щесняк – режисер, сценарист, письменник, журналіст. У 2013 році як молодий кіномитець здобув грант Польської асоціації кінематографістів. Його короткометражний художній фільм «Човен» здобув численні нагороди у Польщі та за кордоном, а його сценарій «Голіаф» та останній фільм «Сашка, Сашка» також відзначені призами. Зараз він готується до зйомок повнометражного ігрового фільму.

ФІЛЬМОГРАФІЯ Човен (2007), Сашка, Сашка (2011)

Я 2013 КРАЇНА Нідерланди ТРИВАЛІСТЬ 27’’ РЕЖИСЕР Йона Гонер

Пітер, 56-річний письменник, страждає від змін особистості, спричинених пухлинним ураженням мозку. Його дружина Аннетт мусить навчитися жити зі своїм зміненим чоловіком. Фільм, що знімався до, під час і після операції на мозку Пітера, показує, наскільки крихка наша особистість і як тісно вона пов’язана з діяльністю мозку.

https://vimeo.com/79090269

Йона Гонер здобув ступінь бакалавра журналістики Утрехтського університету. Після цього рік працював репортером RTV Утрехт і VPRO. Під впливом кінематографічного підходу до проблем на телеканалі VPRO він вступив до Академії кіно Нідерландів, яку закінчив 2013 року за спеціальністю «режисер-документаліст». У своїх документальних фільмах Йона повертає філософським темам їх людський характер, який отримує несподіваний розвиток.

ФІЛЬМОГРАФІЯ Хто не бачив труднощів (2013)

Божа воля 2013 КРАЇНА Росія  ТРИВАЛІСТЬ  55’’ РЕЖИСЕР  Бєата Бубєнєц

Колишній необуддист, який став палким захисником православних цінностей, Дмітрій Ентео, привернув до себе увагу публіки після кількох самостійних ексцентричних акцій. Він називає себе православним «акціоністом» і виступає проти творчості мистецьких груп «Война» та «Pussy Riot». Зібравши на свою підтримку рух православних активістів, який він називає «Божою волею», Дмітрій оголосив про намір очолити Росію, а згодом і весь світ у євхаристичній революції. Які це має наслідки, і хто такий Ентео насправді?

Бєата Бубєнєц закінчила Школу документального кіно Маріни Разбєжкіної у 2013 році. Після революції в Україні, подій у Криму та на Донбасі стала режисеркою трилогії «Україна». Працювала операторкою таких медіа, як VICE, Lenta.doc, Realnost.news, Ilta-sanomat та інші.

ФІЛЬМОГРАФІЯ У мене батько тут воював! (2013)

Іон 2013 КРАЇНА Бельгія ТРИВАЛІСТЬ 57’’ РЕЖИСЕР Олів’є Мажі

«Мене звуть Іон. Хто б міг уявити, яка доля чекає на мене: народження за румунської диктатури, втрата зору через нещасний випадок, раптовий виїзд за кордон, аби уникнути хаосу, страху й погроз? Я точно знаю одне: доля подібна до злочинців, яких я тепер підслуховую для федеральної поліції Бельгії. Маючи дещицю сили волі, завжди можна уникнути її примх. Цього мене навчив давній та відданий друг дитинства. Цей друг – література. Без неї я, мабуть, не став би тим, ким є зараз».

Олів’є Мажі вивчав кінорежисуру у Бельгії. Його випускний фільм «Секрет богів» брав участь та отримав нагороди кількох європейських кінофестивалів. Окрім цього, він знімав документальні програми для телеканалів ARTE, RTBF & VRT і викладав документалістику в університеті Бельгії.

ФІЛЬМОГРАФІЯ Секрет богів (2004), Квіти у затінку (2014)

Притулок 2014 КРАЇНА Швейцарія ТРИВАЛІСТЬ 101’ ’ РЕЖИСЕР Фернан Мельґар

Зима, проведена посеред екстреного притулку для безхатченків у Лозанні. На вході до цього прихованого бункера щоночі розгортається один і той самий драматичний ритуал, який подекуди призводить до сутичок. Завдання сторожів – «сортувати бідняків»: спершу заходять жінки і діти, згодом – чоловіки, якщо лишається вільне місце. Хоча притулок може вмістити 100 людей, лише 50 «обраних» потраплять усередину й отримають гарячий обід і постіль. Інші знають, що ця ніч буде довгою.

Фернан Мельґар народився 1961 року у Танжері, в родині іспанських біженців-анархістів. Разом із батьками у 1963 році таємно пробрався до Швейцарії, куди вони поїхали на сезонні роботи. На початку 80-х років разом із друзями заснував «Кабаре Оруелл», яке стало Меккою андерграундної культури західної Швейцарії. У 2008 році його документальний фільм «Фортеця» здобув «Золотого леопарда» на кінофестивалі в Локарно, а також інші міжнародні нагороди.

ФІЛЬМОГРАФІЯ Вибране: Прибуття (2000), Перший день (2003), Вихід (2005), Фортеця (2008), Спеціальний рейс (2011)

Яма 2014 КРАЇНА Чехія ТРИВАЛІСТЬ 84’’ РЕЖИСЕР Їржі Стейскал

Наташа Юрченко жила у маленькому селі, доки забудовники не вирішили зайняти цю місцевість. Її сім’я чинила спротив забудові, а тепер опинилася в пастці поміж висотних будинків. Наташа хоче боротися за свій дім, але в її родині назрівають конфлікти. Як далеко вона піде заради рідної домівки? Кінопортрет п’яти років життя однієї надзвичайної родини в сучасній Україні.

Їржі Стейскал здобув бакалаврський ступінь Університету Томаса Бати у Зліні. Продовжив навчання у Балтійській школі кіно та медіа у Таллінні, де здобув магістерський ступінь із кінорежисури. Повернувся до Зліна, де 2011 року завершив навчання на магістратурі з монтажу та звукорежисури. Його короткометражний фільм «Яма» – один із найуспішніших за кордоном чеських документальних фільмів 2011 року. Згодом він змонтував кілька документальних фільмів для телебачення Чехії.

ФІЛЬМОГРАФІЯ Яма (2011)

Вальс Алчевськ 2014 КРАЇНА Україна ТРИВАЛІСТЬ 54’’ РЕЖИСЕР Вадим Ільков

Травень 2014 року. Неподалік від міста Алчевськ, в садибі Мсциховського (с. Селезнівка), зібрались Сергій Жадан, Олексій Ворсоба, Влад Крейммер та Ольга Михайлюк для роботи над музично-літературним твором «Розділові». Усе відбувається в ритмі вальсу.

Вадим Ільков народився в 1972 році в Донецьку. Оператор-постановник багатьох документальних та анімаційних стрічок як на базі кіностудії ім. Довженка, так і незалежного виробництва.

ФІЛЬМОГРАФІЯ Вибране: Томен. Кольори життя (2002), П’єса для трьох акторів (2004), Рай (2006), Філософія (2007), Мама померла в суботу на кухні (2009)

Ти віриш у кохання 2013 КРАЇНА Ізраїль ТРИВАЛІСТЬ 50’’ РЕЖИСЕР Дан Вассерман

Хоча Това й не вірить у кохання, вона має великий успіх як сваха. Тож люди сходяться до її квартири, де її чоловік, домробітниця та дочка втручаються в її роботу з укладання шлюбів. Това паралізована через дистрофію м’язів і спеціалізується на пошуку партнерів для людей із фізичними вадами. Кумедний, зворушливий і нескінченно цікавий документальний фільм слідує за Товою протягом року та знайомить глядача із її родиною, запрошуючи нас долучитися до її болю, гумору, любові та величезної жаги до життя.

https://vimeo.com/95960840

Дан Вассерман понад 20 років працював журналістом та дослідником в ізраїльських ЗМІ. Три його п’єси були поставлені в театрі. Окрім цього, він був головним сценаристом та автором ідеї підліткового серіалу Деус, який два роки поспіль отримував нагороду Ізраїльської телеакадемії за найкращу драму для дітей.

ФІЛЬМОГРАФІЯ Ти віриш у кохання? (2013)

Викладач англійської 2012 КРАЇНА Грузія ТРИВАЛІСТЬ 56’ РЕЖИСЕРИ Ніно Орджонікідзе, Вано Арсенішвілi

Молодий вчитель англійської у пошуках пригод отримує завдання – здійснити «мовну революцію» в далекому грузинському селі. Шукаючи нових пригод, молодий вчитель опиняється на передовій великих політичних змін у цій країні. Аби позбутися радянської спадщини та долучитися до західного світу, уряд започатковує проект «захоплення» Грузії англомовними людьми. Схвильований мандрівник сповнений рішучості докласти зусиль у «радикальні зміни» в маленькій пострадянській країні. Проте, коли спадає перша хвиля захвату, він стикається із похмурою дійсністю.

Ніно Орджонікідзе розпочинала свою кар’єру як телерепортер. Закінчивши Голдсмітс (Університет Лондона), вона працювала продюсером і режисером документальних фільмів. У 2008 році Ніно створила незалежну виробничу компанію Artefact Production та в 2010 році здобула приз Лессинського кінофестивалю.

Вано Арсенішвілi – кінорежисер, кінооператор і редактор. Закінчивши Інститут кіно в Тбілісі, він вступив до Віденської кіноакадемії (клас кінорежисури). Із 2004 року Вано знімав реаліті-шоу та документальні фільми. У 2009-2010 роках його фільм «Альцзані» був номінований на нагороди кількох міжнародних кінофестивалів, включаючи DOK у Ляйпцігу, Краківський кінофестиваль та інші.

ФІЛЬМОГРАФІЯ Шукачі притулку (2004), Міст (2005), Альцзані (2009), Подорож до Лювілля (2014)

Володар 2014 КРАЇНА Грузія ТРИВАЛІСТЬ 53’ РЕЖИСЕР Шалва Шенґелі

Чи потрібно було залишити пам’ятник Сталіну на подвір’ї жіночого монастиря? Головне питання фільму стало причиною конфлікту в маленькому грузинському селі. Монастир, розміщений у Храмі Христа Спасителя VII століття, – з одного боку, та пам’ятник вождеві – з іншого: чи можливе таке співіснування? Як церква стала прихистком для вождя, чиє ім’я пов’язане із боротьбою з релігією? Які ідеологічні конфлікти типові для Грузії ХХІ століття? Автори фільму шукають відповіді на ці питання

Шалва Шенґелі народився 1966 року. Закінчив факультет архітектури Технічного університету Грузії. 1998 року закінчив факультет режисури Державного університету театру та кіно Грузії (майстерня Резо Есадзе).

ФІЛЬМОГРАФІЯ База №62 (2003), База №1 (2004), Бригада (2005), Невідомі солдати (2008), Стадіон (2010), Грузинський балет (2013)

Звідки з'являється пил і куди зникають гроші 2014 КРАЇНА Естонія ТРИВАЛІСТЬ 98’’ РЕЖИСЕРИ Тійт Оясоо, Ене-Лііс Семпер

Театр NO99 у березні 2010 року оголосив, що він протягом двох місяців створить нову успішну й популярну партію, використовуючи всі прийоми, котрі застосовують у політиці та зв’язках із громадськістю. Театр організував з’їзд партії за участі 7000 людей. Документальний фільм, що розповідає про цей проект і його впливи, – це дослідження демократії, медіа та громадянського суспільства Естонії.

Тійт Оясоо має магістерський ступінь Естонської музичної академії та Школи театральних мистецтв. Працює художнім директором Театру NO99. Він був режисером більш ніж 30 театральних постановок та отримав кілька міжнародних нагород за свої роботи.

ФІЛЬМОГРАФІЯ Звідки з’являється пил і куди зникають гроші (2014)

Ене-Лііс Семпер закінчила Естонську академію мистецтв і створила сценічне оформлення для більш ніж 70 постановок. Є однією з найбільш визнаних міжнародною спільнотою митців Естонії, брала участь у багатьох виставках. 

ФІЛЬМОГРАФІЯ Звідки з’являється пил і куди зникають гроші (2014)

Це моя земля 2014 КРАЇНА Франція ТРИВАЛІСТЬ 93’’ РЕЖИСЕР Тамара Ерде

Як в освітніх системах Палестини та Ізраїлю викладають історію цих країн? «Це моя земля» зображує кількох єврейських та арабських учителів упродовж навчального року. Спостерігаючи за їх суперечками й обміном думками з учнями, дебатами з міністерствами освіти та їх поглядами на шкільну програму, глядачі отримують уявлення про глибокий і тривалий вплив, який ізраїльсько-палестинський конфлікт транслює наступному поколінню.

Тамара Ерде, яка народилася 1982 року в Тель-Авіві, – французько- ізраїльська режисерка. Живе і працює в Парижі. Закінчила Академію Бецалель у Єрусалимі, згодом відвідувала Школу кіно Ле Френуа у Франції. Тамара створює різноманітні документальні та ігрові фільми, перформанси й відеоінсталяції.

ФІЛЬМОГРАФІЯ Робер (2007), Єрихон (2010), Дісней Рамалла (2014)

Цап за голос 2013 КРАЇНА Нідерланди ТРИВАЛІСТЬ 51’’ РЕЖИСЕР Єрун ван Вельзен

Після виборів, які нещодавно відбулися в їхній країні, багато кенійців полегшено зітхнули. Вибори, що пройшли 2013 року, хоча й не позбавлені підозр у фальсифікаціях, були проведені відносно спокійно порівняно з масштабними вибухами насильства чотири роки тому. У середній школі Маджаоні наступне покоління кенійських виборців навчається демократії. На щорічних шкільних виборах троє учнів змагаються за почесну посаду президента школи. Безмежні ентузіазм і мотивація цих трьох кандидатів віщують жорсткі виборчі перегони.

https://vimeo.com/86608620

Єрун ван Велзен вивчав режисуру документального кіно в Академії кіно і телебачення Нідерландів. Його перший повнометражний документальний фільм, «Вавумба», здобув світову популярність та кілька нагород, включаючи приз «Найкращий режисер-початківець» кінофестивалю у Трайбеці.

ФІЛЬМОГРАФІЯ Баба: шукаючи світло всередині (2009), Вавумба (2012)