Небезпечні гриби

“Цієї пори у нашій місцевості можна знайти більше 20 видів їстівних грибів. Щоправда, серед них є й умовно їстівні: сіра рядовка, зеленушка та ін., - розказує фахівець міськводоканалу і разом з тим досвідчений грибник Юрій Орлов. - Я збираю гриби з 1993 року і ніколи не приховую, де їх збираю. Найкраще їхати в район Білецьківки. У найглухіших місцях там можна знайти і білі гриби, і маслята, і багато інших. Але не варто збирати їх ближче, ніж за 3 кілометри від дороги. До першого гриба я йду 2,5 години.
На тихе полювання необхідно налаштуватися психологічно. Це спокійне заняття, що не терпить біганини. Вирушати краще не машиною, а велосипедом, а найліпше – пішки. Вас має оточувати тиша, отож - ніяких плеєрів чи шумної компанії. У лісі треба бути, як тільки зійде сонце: косі промені, що пробиваються крізь дерева, не лише створюють красу, а й підказують, де знаходяться горбочки, під якими ховаються гриби. Перед першим грибком треба стати на коліна, потім залишити кошик з цим грибком на місці і покружити навколо. Обов’язково знайдете ще кілька. За день я проходжу близько 15 кілометрів, не присідаючи, бо відпочинок розслаблює. І ніколи не беру з собою їжу, хіба що окраєць хліба.
Якщо я маю найменший сумнів – гриб не беру. Колись компанія молодих людей у лісі попросила мене подивитись, чи правильних вони грибів назбирали. В їх кошику виявилося 3-4 хороших гриба, решта – отруйні. Серед них є такі, які схожі на їстівні. Колись мені трапився ніби-то гарний білий гриб, а на зрізі з’явився яскравий жовтогарячий сік. Довелося вимити і ніж, і руки, бо то був так званий диявольський гриб.
Легко у лісі й заблукати, бо заняття це - азартне, захоплює так, що й не помітиш, як у хащі зайшов. Отож, потрібно брати компас. Мені, особисто, теж довелося блукати кілька разів. Дехто вірить у те, що то людей колами водить якась лісова нечисть. Вірити – не вірю, але ставлюся до цього, скажімо, з повагою. Хоч пояснення є простіше. Ми робимо неоднакові кроки: правою ширший ніж лівою, чи – навпаки, от і ходимо колами.
Гриби, які продаються на базарі, для мене, насамперед – інформація. Якщо вони там з’явилися, то треба брати відпустку, щоб присвятити час улюбленому заняттю. Але я їх ніколи не купую, бо не знаю, де вони росли. Бачив не раз, як звабливо красуються низки сухих грибів на житомирських ринках. Але ж добре знаю, як Чорнобиль вплинув на них. А що вже казати про гриби, зібрані біля автомагістралей чи в промзоні. Та чув, що люди заробляють на грибах до $10000 за сезон, особливо – на Західній Україні.
Гриб потребує індивідуального ставлення до себе – відповідального і обережного. Я їх сам збираю, сам мию, чищу. Інколи це триває годин до трьох ночі. А от різати не можу - шкода, йду з кухні, довіривши дружині цю процедуру. Зате страви з них виходять - справжні делікатеси! Коли їх готую, аромат такий, що сусіди в стіну стукають. Наприклад, з язика (назва гриба – прим. ред.) виходить чудова тушкована у духовці ікра з овочами. З говорушок - неперевершені печені пироги. До речі, ці гриби плутають з лисичками, але я жодного разу лисичок в місцевих лісах не зустрічав. А ось із сірого зонтичного гриба (зовні дуже схожого на мухомор) готую страву, яка за смаком нагадує біфштекс. Крихкі шляпки треба обережно знімати з ніжки і так само транспортувати. Дома - добре промити, вмочити в кляр і підсмажити, а коли вичахне – не відрізниш від м’яса. Білі ж можна готувати, як завгодно. Вони смачні у будь-якому вигляді.
Позаминулого року був випадок. Поїхали по роботі в одне з навколишніх сіл, зупинилися, а вийти не можливо – під ногами суцільні білі гриби. Серед них був велетенський екземпляр – шляпка розміром з відро. Коли йшов додому, продавець з кіоска вибігла: “Продайте!” Не віддав, поніс дітям показати, а їй дав інший. Та найбільше полюбляю рижики. Це справжній делікатес. Займаюсь і солінням, і маринуванням, сушу гриби, але в ліс ходжу не заради заготівлі, а для душі”.
Пан Орлов підказав, що вже пора вирушати по гриби, настав осінній сезон. Саме зараз спостерігається перепад денної та нічної температур, а вранці - гарна роса. Гриби це люблять. А ось спиртного запаху, за його словами, навпаки не терплять. Досвідчений грибник порадив початківцям не лише ходити з професіоналом, а ще й самостійно поцікавитися літературою та ілюстраціями. Щоб романтику і азарт не зіпсувати сумними наслідками від можливого отруєння.

Найчастіше це - помилкове вживання отруйних грибів замість їстівних, зокрема блідої поганки; недостатня обізнаність населення з різними видами грибів, характерними особливостями отруйних та їстівних видів, а також збирання їх уздовж автомобільних доріг, в промислових районах.
Не лише отруйні, а й їстівні гриби, які змінили свої властивості під впливом певних факторів, або ті, які не пройшли достатньої кулінарної обробки, викликають у людей отруєння або розлад травлення.
Отруєння можуть викликати і умовно їстівні гриби при неправильному їх приготуванні. Наприклад, гриби-молочники (хрящі, вовняки, чорнушки) мають речовину гірку на смак, що подразнює слизову оболонку органів травлення.

Якщо ж ви все ж таки вирішили йти в ліс на “тихе полювання”, обов’язково запам’ятайте:
*збирати гриби можна лише в екологічно чистій місцевості;
*якщо є найменший сумнів щодо гриба – не беріть його зовсім;
*категорично не рекомендується будь-які гриби вживати дітям, бо саме вони першими стають жертвами отруєнь;
*не беріть гриби, що мають внизу ніжки бульбовидне потовщення, навколо якого є плівчаста оболонка;
*не куштуйте сирі гриби на смак;
*сирі гриби почистіть і переробіть відразу після повернення з лісу, не залишаючи їх на наступний день;
*не соліть гриби в оцинкованому, поливаному посуді та герметично не закривайте в банках.
Якщо ж у вас з’явилась найменша підозра на отруєння грибами, слід негайно звертатися за медичною допомогою.                                                                         
Увага! У зв’язку з небезпечністю вживання грибів Постановою головного державного санітарного лікаря міста продаж дикорослих грибів на ринках та вулицях міста заборонено.

(За довідкою Кременчуцької міської санітарно-епідеміологічної станції)

Міф 1.
Чим більший гриб, тим він кращий.
Реально: великі гриби, швидше за все, перестигли, отож накопичили в собі продукти розпаду білків. Це здатне викликати розлади травлення та нервової системи.

Міф 2.
Всі їстівні гриби мають приємний смак, а поганки – неприємний.
Реально: бліда поганка теж може бути ніжною на смак і зовсім не гіркою. Те саме можна сказати і про інші отруйні гриби  

Міф 3.
Отруйні гриби смердять.
Реально: можливо, деякі з них і смердять, але той же червоний мухомор по запаху нічим не відрізняється від звичайного шампіньона.

Міф 4.
Черв’яки не їдять отруйних грибів.
Реально: ще й як їдять. Особливо деякі види.

Міф 5.
Перевіряючи, чи не має отруйних грибів серед тих, що варяться в каструлі, треба кинути туди цибулину і прослідкувати, чи не змінила вона колір.
Реально: цибулина може змінити колір під дією ферменту, який міститься як в отруйних так і в їстівних грибах.

Міф 6.
Отруйні гриби можна знешкодити, проваривши їх у солоній воді з оцтом.
Реально: знешкодити грибну отруту практично неможливо.

Телефонуйте у “Швидку допомогу”, якщо серед симптомів у хворого: гострий біль у животі, нудота, блювання, понос, памороки, поганий пульс, судоми, холодний піт. Ці ознаки отруєння можуть проявитися через 5-7 годин після того, як людина вживала гриби. Причому – якщо це була поганка, отруєння проявитися пізніше – через 8-12 годин.
Необхідно:
Очистити шлунок та кишечник від грибних токсинів: випити слабкий розчин марганцю або соди та прийняти послаблювальне. При грибному отруєнні може знизитися температура, тож хворому треба розтерти руки і ноги, обкласти його грілками. Оскільки отруєння обезводнює, треба більше пити, але не газовану воду, а звичайну, холодну, трохи підсолену, або ж – чай.
Небезпечно:
Протипоказано все, що посилює кровообіг. Не можна поїти хворого горілкою, бо алкоголь швидко розширює судини, а відповідно прискорить всмоктування грибних ядів.
Хворому не можна самому йти до лікаря, тим більше сідати за кермо. Адже фізичні навантаження стимулюють серцеву діяльність, що також приводить до посиленого всмоктування токсинів.

Минулого грибного сезону від вживання дикорослих грибів в Україні отруїлося 1 003 особи, 93 з них померли, в тому числі отруїлися 157 дітей, померло – 20-ть.
У Полтавській області минулого року отруїлося грибами 28 чоловік, в тому числі шестеро дітей. Померло четверо дорослих людей.

(За даними міськсанепідемстанції)