Малий бізнес панікує від нового Податкового кодексу

Представники малого та середнього бізнесу у великій тривозі – очікується, що 17 грудня Президент Порошенко внесе до Верховної Ради проект нового Податкового кодексу, розроблений Міністерством фінансів України. Підприємці, у тому числі і кременчужани з громадської організації підприємців «Народна рада», збираються 17 грудня пікетувати Раду та вимагати, щоб народні депутати взагалі не розглядали проект Податкового кодексу від Мінфіну (законопроект №3630). Підприємці вважають, що він зруйнує існуючу спрощену систему оподаткування і знищить малий та середній бізнес – бо обмежить підприємцям можливості мінімізувати податкове навантаження, яке в Україні і без того визнане одним із найвищих в світі.

Мінфін пропонує зробити чотири ключових податки кожен по 20%. Підприємці, у свою чергу, разом із нардепом Ніною Южаніною розробили ліберальний проект нового Податкового кодексу з меншими податками. Та проект Южаніної не підтримує ані Президент, ані Міжнародний валютний фонд (МВФ). МВФ переживає, що через зменшення ставок податків зменшаться надходження коштів до державного бюджету і, відповідно, зросте його дефіцит. А Президент надзвичайно цінує думку МВФ – адже це наші головні і, схоже, останні вірні кредитори.

У будь-якому випадку новий Податковий кодекс та нові ставки податків дуже суттєво вплинуть на наше життя. Давайте подивимось, що нам готують.

Дві схеми оподаткування

Саме час подивитися на зміни, які пропонуються у двох різних проектах Податкового кодексу (ПК) – Мінфіну та групи Южаніної.

На початку податкової війни два варіанти ключових ставок податків виглядали так:

- Варіант І ПК Мінфіну

- Варіант ПК групи Южаніної

- Ставки, чинні у 2015 році

Сумнівний компроміс

Наразі уряд заявляє, що вже створений компромісний варіант нового Податкового кодексу, в якому враховані пропозиції з проекту Южаніної. Втім жодна з ключових ставок оподаткування з «компромісного» варіанту не співпадає зі ставками, запропонованими групою Южаніної. «Компромісний» варіант проекту Податкового кодексу від Мінфіну буде представлений у Верховній Раді 17 грудня. Ключові ставки оподаткування у цьому документі виглядають так:

Тобто Мінфін трохи зменшив розмір податку на доходи фізичних осіб до 18% та податок на прибуток (теж до 18% замість запропонованих спершу 20%). Та ні про які 10% і 15%, які пропонувала група Южаніної, мова не йде.

Руйнація спрощеної системи оподаткування

Найбільше обурення серед представників малого та середнього бізнесу викликали новації Мінфіну в частині оподаткування так званих «спрощенців» – платників єдиного податку.

Підприємці проти спроби Мінфіну виключити зі спрощеної системи оподаткування фірми-юридичні особи. Сьогодні це дуже численна група приватних підприємців, так звана ІІІ група, куди входять фізичні особи-підприємці та юридичні особи, дохід яких за рік не перевищує 20 мільйонів гривень. А Мінфін хоче усіх юросіб викинути з ІІІ групи, та ще й обмежити поріг доходу для фізосіб з цієї групи – замість 20 мільйонів до 2-х.

Все це призведе до того, що вищезгадані підприємці платитимуть набагато більші суми податків. Звісно, що вони проти. Адже існуюча система дозволяє ухилятися від податків (у тому числі, і від значних податків на зарплату) за рахунок оформлення найманих працівників – продавців, касирів, перукарів, офіціантів тощо – як фізичних осіб-підприємців.

На додачу Мінфін ще й знову намагається ввести касові апарати – «реєстратори розрахункових операцій». Для групи А касові апарати мають запровадити з 1 січня 2017-го року для інших груп – вже з 1 січня 2016 року, фактично, через три тижні.

А як же тоді торгувати контрабандним товаром? Як приховати торгівлю неоприходуваним товаром? Звісно, згодом підприємці знайдуть вихід, та наразі новації Мінфіну можуть суттєво вплинути на малий бізнес, який поки що виживає за рахунок «життя в тіні».

Нові групи «спрощенців»

У цілому, пропозиції Мінфіну щодо «спрощенців» виглядають так:

Платників єдиного податку буде три групи:

Група А – фізичні особи-підприємці (ФОП), які не використовують найманих працівників і обсяг доходів яких не перевищує 300 тис. грн. (це чинна на сьогодні І група ФОП);

Група В – фізичні особи-підприємці, які наймають не більше 10 працівників і дохід яких за рік не перевищує 2 млн. грн. Юридичні особи не мають право працювати і оподатковуватися в рамках групи В (група В об’єднає чинні на сьогодні ІІ та ІІІ групи, тільки наразі у ІІІ групі можуть працювати і юрособи, а надалі вони це право втратять);

Група С – сільськогосподарські товаровиробники, обсяг доходу яких за рік не перевищує 2 млн. грн.

Важливо!

Військовий збір

У 2015-му році українські платники податків сплачували «військовий збір» (1,5%). Раніше прем’єр-міністр обіцяв, що податок введений лише на рік. Втім за проектом нового ПК Мінфіну, податок «військовий збір» збиратимуть і в 2016-му році. Його розмір залишається поки незмінним – 1,5% (розділ «Податки на доходи фізичних осіб»).

Податки на ліки

Останні два місяці пересічних українців лякають значним подорожчанням ліків через запровадження нового Податкового Кодексу від Мінфіну. Мінфін дійсно планував підвищити ставки податку на фармацевтичну продукцію. Та не підвищуватиме. У 2016-му році (за «компромісним» варіантом ПК) зберігається пільгова ставка ПДВ (податку на додану вартість) на фармацевтичну продукцію. Вона, як і в 2015-му, становитиме 7%.

Хотілося б сказати, що Мінфін дослухався до народу, який не має коштів на ліки. Та це ілюзія. Парламентські журналісти подейкують, що пропозиція залишити пільгову ставку ПДВ на фармацевтичну продукцію надійшла від фракції БПП (Блок Петра Порошенка). І тут варто, мабуть, нагадати, що член парламентської фракції БПП народний депутат Гліб Загорій із 2009-го року керує сімейним бізнесом – фармацевтичною компанією «Дарниця», одним із найпотужніших українських фармпідприємств. Forbes Україна оцінює статки родини Загорій у 87,5 млн. доларів, вони посідають 53 місце у рейтингу 100 найбагатших українців.

Про податок на зарплату

За новим ПК від Мінфіну, вдвічі зменшується податок «єдиний соціальний внесок» (ЄСВ). Це податок, який сплачує підприємство на зарплату свого найманого працівника. Наразі ЄСВ становить 41%, у середньому по країні він трохи нижчий – 36%. За новим ПК, ЄСВ зменшать до 20%.

У Мінфіні сподіваються, що зменшення ЄСВ підштовхне підприємців вийти з «тіні» і платити офіційну зарплату, а не «зарплату у конвертах», яку вони сплачують, щоб мінімізувати витрати на сплату податків – у даному випадку – єдиного соціального внеску.

Водночас виникає інша проблема – адже ЄСВ – один із найважливіших бюджетоутворюючих податків. Запаси Пенсійного фонду формуються саме за рахунок ЄСВ. Тож зменшення розмірів цього податку – та відповідне зменшення надходжень від нього – автоматично призведе до зростання дефіциту Пенсійного фонду. Міністр фінансів Наталія Яресько стверджує, що «зменшення ЄСВ на 1% означає втрату доходів Пенсійного фонду у розмірі 5 млрд. гривень».

Втім, визнаючи збільшення дефіциту Пенсійного фонду (ПФ), уряд оптимістично запевняє, що з пенсіями «все буде добре». Дефіцит ПФ покриватимуть із державного бюджету, пенсії обіцяють платити, адже пенсіонери – керований, і тому дорогоцінний електорат.

Хто заплатить за касовий апарат?!!

Мінфін у проекті нового ПК передбачив, що 75% вартості касового апарату (реєстратора розрахункових операцій) мають бути компенсовані приватним підприємцям із місцевих бюджетів. Та і підприємці, і представники місцевого самоврядування дуже скептично сприймають цю норму. Приватних підприємців тисячі, один реєстратор коштує понад 30 тисяч гривень, де ж місцеві бюджети знайдуть кошти на таку суперкомпенсацію? І знову-таки, хіба ця норма не відкриває широкі можливості для корупції: «своїм» компенсуємо, «чужі» компенсації не дочекаються.

Як буде, поживемо-побачимо.