«Чому чоловік більше спілкується з комп’ютером, аніж зі мною?»

«Чоловік приходить з роботи, їсть, трохи дивиться телевізор і зачиняється в  кімнаті дочки (вона зараз вчиться) – сидить біля комп’ютера.  Коли я хочу з ним поговорити, він тікає до комп’ютера.  Я сім років не працюю, цілими днями сама – дочка вчиться в іншому місті, чоловік на роботі.  А я сходила на ринок, на оптові склади, у магазин, вигуляла собаку, і все.  Колись були подруги, та в них теж свої справи, сім’ї, робота.  Мені не вистачає спілкування, ні з ким поговорити. Та коли я хочу поговорити з чоловіком, він зачиняється у кімнаті з комп’ютером.  Хоча сам по скайпу спілкується з родичами та друзями.  Мене це ображає. Не знаю, про що з ним говорити, щоб йому було цікаво? Про книги? Так йому не подобаються ті книги, що подобаються мені. Навіть не знаю, про що ж ще говорити?   Я, наприклад, хочу поговорити про те, як одягнута наша дочка – все-таки вона студентка, нам давно треба зробити ремонт у вітальні, батькам треба допомогти з ремонтом, мама давно просила... Як у кожній родині, у нас багато справ – це ж життя...  Та коли я починаю говорити про це, чоловік відмовчується... Загалом у нас нормальна родина, ми не сваримось, у мене спокійний чоловік, надійний, і їсти може приготувати, і ремонт сам робить, не п’є.  Я ж кажу, ми по-справжньому і не сваримось, бо і я кричати не люблю, і він не любить.  Начебто, все добре, та чому він більше спілкується з комп’ютером, аніж зі мною, чому не хоче поговорити? Адже я його слухаю, коли він говорить про свою роботу...»

Олена.

КОМЕНТАР ПСИХОЛОГА

Експерт рубрики «Сімейна сцена» – сімейний психолог Наталя Развадовська

– У даному випадку мова не йде про чоловіка, «схибленого» на комп’ютерах, він користується комп’ютером помірно. Проблема в іншому.  Судячи з розповіді, Олені не вистачає уваги з боку чоловіка. Скоріше за все, раніше такої уваги вистачало, зараз ситуація змінилася.  Певною мірою, на це впливає різниця інтересів. Коли Олена та її чоловік одружувались, вони безумовно мали спільні інтереси, їм було цікаво одне з одним, були спільні теми для розмов. Та пройшов час.  Люди у шлюбі розвиваються нерівномірно. Часто один розвивається, змінюється, має власні життєві інтереси, а другий, навпаки, зупиняється у своєму розвитку, «розчиняється у родині».  Судячи з того, що Олена розповідає про себе, у даному випадку саме вона «розчинилася у родині».  Розповідаючи про своє життя, вона згадує лише побутові справи – сходила на ринок, на оптові склади. Не варто забувати, що побут – це лише частка життя, але не все життя. Коли сенсом вашого існування стає лише побут, у подружньому житті виникає нудьга. Подружжю більше немає про що говорити, точніше, поговорити можна, але одному з членів родини це нудно. Судячи з усього, чоловік Олени не хоче її ображати, уникає відкритих конфліктів, він ухиляється від спілкування,  ховаючись, якщо так можна сказати, за комп’ютером. Причин для цього може бути кілька. Можливо, йому насправді не надто цікаві розмови про побутові проблеми.  Можливо, він втомлюється розмовляти на роботі, і дома на це вже не вистачає сил – адже за своєю фізіологією чоловіки менш балакучі, ніж жінки. І чоловік Олени не може бути їй ще й подружкою, з якою можна поговорити на різні жіночі та побутові теми. Схоже, що побут, в якому розчинилася Олена, руйнує їхні стосунки з чоловіком.  Поясненням такої поведінки чоловіка може бути також якась прихована образа – на жаль, ми дуже мало знаємо про життя цього подружжя, але у недалекому минулому могла статися ситуація, коли поведінка Олени чимось образила її чоловіка. Судячи з опису, він людина потаємна та неконфліктна, тому образа могла бути прихованою, в родині про неї не говорили, чоловік промовчав, задавив свої почуття в собі, але водночас відсторонився від Олени.  Про це варто було б поміркувати. Що стосується Олени, так їй корисно було б пошукати для себе якісь додаткові інтереси, крім сім’ї та побуту. Усі ми змінюємось з роками, втрачаємо, певною мірою, інтерес до життя. Чим далі, тим більше  доводиться докладати зусиль, аби розвиватися та самовдосконалюватися. Олені непогано було б пошукати якісь творчі інтереси для себе – це можуть бути танці, малювання, вишивання, квітникарство, будь-що. Коли б вона мала власне коло спілкування за інтересами, менше б доводилось вимагати уваги від чоловіка. Та і йому було б цікавіше з дружиною, яка, крім побуту, має власний творчий інтерес у цьому житті.