До відома автовласників, автомобілі яких постраждали в результаті ДТП

30.10.2017, 09:00 Переглядів: 3 487

Зі слів головного юриста юридичної компанії "Правова група "Юста" Григорія Філімончука, в Постанові від 20.01.2016 року по справі №6-2808цс15 Верховний суд України зробив правовий висновок, відповідно до якого «право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути обмежено або припинено наявністю у останнього Полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників  наземних транспортних засобів».

 Тобто винуватець Дорожньо-транспортної пригоди, в подальшому несе повну матеріальну  відповідальність за шкоду завдану потерпілому, своїми неправомірними діями.

Право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована.

Висновок Верховного суду України, пов’язаний з тим, що внаслідок таких «правовідносин» виникає два види зобов’язань, які «не виключають один одного»:

1) деліктне зобов’язання – первісне, основне зобов’язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди.

2) договірне зобов’язання (страхове відшкодування) – виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов Договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок.

 

Відповідно до ч.1 та ч.4 ст.636 Цивільного кодексу України, договором на  користь третьої особи, є договір, в якому боржник зобов’язаний виконати свої зобов’язання на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Якщо третя особа відмовилась від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатись цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.

Особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд (частина перша статті 12 ЦК України). Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов’язковим для неї (частина друга статті 14 ЦК України).

З огляду на вищенаведене, право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Законодавство надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов’язує його одержувати. Потерпілий вправі відмовитися від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в рамках деліктного зобов’язання, не залежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди.

Таку ж позицію Верховний суд України висловлював ще в 2011 році, узагальнюючи судову практику розгляду цивільних справ, які виникають під час виконання договорів страхування.

Але вже через два роки в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» зазначено протилежне, що у випадку непред'явлення вимог до страховика за наявності підстав для стягнення завданої шкоди саме зі страховика є підставою для відмови в позові до завдавача шкоди у відповідному розмірі (пункт 16).

Останні правові висновки Верховного суду України по справі №6-2808цс15 від 20.01.2016 року, про «абсолютне право» цілком можна назвати нормативно обґрунтованими, які служать захистом майнових інтересів потерпілих, дозволяючи їм повною мірою реалізувати своє право на відшкодування збитку.

Актуальним питанням, яке може виникнути під час процедури реалізації потерпілим свого «абсолютного права» - права на звернення до винуватця ДТП, при наявності у останнього Договору страхування, є відмова потерпілого від своїх прав (ч.4 ст.636 ЦК України) – звернення до страхової, згідно Договору страхування, оскільки в більшості випадків потерпіла сторона, після Дорожньо-транспортної пригоди, спочатку звертається за Заявою про страховий випадок та в подальшому з Заявою про виплату до страховика. Таким чином, звернення в страхову компанію свідчить про те, що потерпілий від своїх прав на отримання відшкодування від страховика не відмовлявся, а навпаки – намагався їх реалізувати. Тобто використання «абсолютного права» буде тривалий час спірним в судових спорів.

В Постанові Верховний суд України, не залишив без уваги питання захисту інтересів страхувальника. У випадку відшкодування шкоди особою, якою таку шкоду завдано і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором із відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов’язками страховика як сторони договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Таке право у страхувальника виникає на підставі вказаних вище положень Цивільного кодексу України, відповідно до яких, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися передбаченим договором правом, якщо третя особа від цього права відмовилося і якщо інше не випливає з суті договору (ч.4 ст.636 ЦК України).

Але, законодавство не надає страхувальнику надійного способу захисту свого майнового інтересу, оскільки, в будь-якому випадку, його право залежить від волевиявлення третіх осіб, а саме:

Абзац 2 п.36.4 ст.36 вказаного Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що страховик компенсує витрати страхувальника, за умови, що такі витрати здійснюються за згодою страховика.

Тобто фактично, страхувальнику для отримання відшкодування за договором страхування необхідно узгодити зі страховиком суму збитку, яку він зобов’язаний відшкодувати в рамках делікатних правовідносин.

Також, для отримання відшкодування страхувальникові, в термін та в порядку визначені ст.35 та ст.37 Закону, необхідно звернутися в страхову компанію з Заявою на виплату.

 

Враховуючи вищевикладене, правова позиція Верховного суду України у справі №6-2808цс15, лише підтверджує законність прав потерпілого та страхувальника, а саме:

 - потерпілого на повне відшкодування збитків як за рахунок винної особи, що застрахувало свою відповідальність або за рахунок страховика;

 - право страхувальника за договором страхування, на захист своїх майнових інтересів.

 

            Для оцінювання завданих збитків з технічної точки зору звертайтесь за адресою:

м. Кременчук, вул. Ігоря Сердюка (Жовтнева) 41/44,

тел. (067) 64-67-655,

      (066) 26-130-46,

      (0536) 74-33-50.

 

Автор: на правах рекламы
Теги:
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.
  • Kiaparts
  • НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:


Свіжий випуск

№ 37 від 15 вересня 2022

Читати номер
Попередні випуски
Вверх