Секретні справи КДБ-НКВС – у вільному доступі

«Хто його здав?» – питання, яке часто лунає в стінах зали відкритого електронного архіву при СБУ Полтавщини. Вже два роки мешканці області таким чином встановлюють свою родинну справедливість. Помірковані люди, їх більшість, шукають у кримінальних справах імена своїх рідних (КДБісти записували всіх). Хтось продивляється старі документи в надії знайти своє коріння в інших державах, аби туди виїхати. Все це можна зробити вільно та безкоштовно.

Пам'ятаєте анекдот суворих сталінських часів, коли родина сидить за столом, вечеряє. Аж тут – стук у двері. Обличчя дорослих побіліли, діти притулилися до мами. У всіх одна думка: «Хтось на нас написав донос, тепер всіх забере «воронок». Дідусь пішов відчиняти двері. Прибігає назад і радісно каже: «Все добре! Це просто наш будинок горить!». Так от, кожен кременчужанин може тепер «доторкнутися» до тих часів – взяти в руки реальні кримінальні справи. Одні займали чималу кількість сторінок, інші – кілька обривків шпалер. Серед прізвищ, згаданих у справах, можна знайти своїх родичів, дізнатися про пращурів – де жили та чим займалися.

Для цього достатньо звернутися до Інформаційно-довідкової зали електронного архіву Управління СБУ в Полтавській області. Перше, із чим вам запропонують ознайомитися – це каталог кримінальних справ, по яких були проведені мартирологічні* дослідження (короткий опис – прізвище, ім'я, місце та причина затримання, місце роботи, соціальний статус, вирок, чи була людина реабілітована). Усього в базі майже 222 тисячі справ, по яких проходило 304708 осіб. До речі, мешканцям Полтавщини «пощастило» – на них справ можна знайти найбільше: майже 25 тисяч.

– Це пояснюється тим, що в 1994 році в інших областях справи реабілітованих людей СБУ передала до держ­архіву, – каже адміністратор Інформаційно-довідкової зали Олена Євдокимова. – А Полтава чомусь цього не зробила. Таким чином, залишився доступ до великої кількості документів. На Полтавщині в нас є і реабілітовані, і не реабілітовані.

У пошуковій системі, якою вам запропонують скористатися, треба написати прізвище та ім'я, а також (дуже бажано) місце народження. Все як при пошуку друзів в «Однокласниках» чи «Вконтакті», тільки замість графи «Школа» та «Вуз» стоять «Дата арешту» та «Причина арешту», де зазначається стаття Кримінального кодексу, за якою людину затримали. Чим більше ви знаєте про розшукуваного, тим вищий шанс на успіх. Під час обробки даних могли бути змінені назви населених пунктів, літери в прізвищах. У кримінальних справах теж можливі помилки – оперативний співробітник писав, як йому здавалося, правильно. Українські назви писали російською, перекручували прізвища.

Розсекречені справи НКВС-КДБ як спосіб розшуку рідних

За три роки роботи відкритого архіву в Полтаві із радянськими кримінальними справами ознайомилося більше тисячі громадян (в тому числі з Росії та Ізраїлю). Великий відсоток відвідувачів – це не тільки родичі тих, хто не погоджувався з радянською ідеологією, а й тих, кого засудили за співпрацю із німцями під час Другої світової.

– Приходять і питають конкретно: «Я хочу знати того, хто його здав!», – каже Олена Євдокимова. – Людину не цікавить, що і як, тільки хто здав. Все. Є такі люди. Я питаю: «Навіщо вам?». «От мені треба знати, – відповідає, – в мене є підозра». Я намагаюся пояснити, що необов'язково саме ця людина «здала». Дуже багато справ було сфальсифіковано. Людина могла й не знати, що написала якийсь донос. Вибачте, як малограмотний селянин міг написати донос? Дехто цього не розуміє.

Процес реабілітації продовжується. Якщо в 90-х роках вважали, що людина не підлягає реабілітації, то зараз прокуратура знову переглядає справи по зверненню родичів.

Найцікавіше в розсекречених справах – це факти про сім'ї затриманих. Так можна відновити генеалогічне древо. Якщо людина знайшла свого родича, пише заяву на начальника облуправління СБУ з проханням надати можливість ознайомитися зі справою з архіву. Після цього, навіть якщо документ знаходиться в архіві СБУ десь на Закарпатті, він надсилається в Полтаву. Зі справою можна ознайомитися в читальному залі УСБУ. Її можна переписувати, фотографувати, окрім тих частин, які стосуються третіх осіб (свідків).

Оперативники НКВС дуже ретельно записували всіх членів сім'ї – це безцінна інформація для тих, хто втратив зв'язок із рідними. Також у протоколі допиту можна прочитати, як сім'я жила та хто чим займався. Якщо є фотографії, листи, записники, листівки – все це родичі можуть забрати (після сканування для архіву). Проте, процент таких справ невеликий. Якщо групова фотографія – її не віддають, можна відсканувати або перефотографувати.

– Звісно, є справи на кількох аркушах, – каже Олена Євдокимова, – якщо анкета арештованого є, то й добре. А так – сьогодні арештували, а завтра вже розстріляли. Бувало, що людей забирали, а справ не заводили. Це стосується часу, коли начальником управління ДПУ на Полтавщині був Волков (1937-1938 рр).

Серед родичів часто шукають поляків

Зараз відвідувачі архівів СБУ часто шукають родичів-поляків.

– Вони хочуть знайти в цьому якісь привілеї, – каже Олена Євдокимова. – Знаю одного, що виїхав до Польщі.

На Полтавщину свого часу було відселено багато заможних поляків. Практично всіх розстріляли – їм приписували шпигунство і роботу на Польщу.

Проти кременчужан – 544 справи

Наприклад, проти кременчужан НКВС-КДБ завели 544 справи, причому 277 людей затримали саме в нашому місті. Більшість проходило по статті 54-10 – антирадянська пропаганда та агітація. Її, як то кажуть, «ліпили» усім. Навіть забитому селянинові, який тільки й знав, що таке плуг та земля, могли інкримінувати шпіонаж.

Схема роботи з архівом

1. Потрібно визначитися, кого ви шукаєте. Найголовніше – знати прізвище та місце народження.

2. Телефонуєте до інформаційної зали в Полтаві за номером (022) 51-18-54, домовляєтеся про приїзд.

3. Приїжджаєте до Полтави, адреса: вул. Жовтнева, 40, інформзала архіву УСБУ.

4. Знайомитеся із каталогом «Український мартиролог ХХ століття», шукаєте своїх родичів.

5. Якщо знайшли, пишете заяву на керівника УСБУ у Полтавській області із проханням надати можливість ознайомитися зі справою (оригіналом).

6. Звернення розглядається в місячний термін (зазвичай до 2 тижнів), до читального залу архіву УСБУ в Полтаві передається запрошувана справа (незалежно від того, в архіві якого обласного управління СБУ вона зберігається).

7. Вас повідомляють про надходження справи, після чого ви можете з нею ознайомитися (у читальному залі). Документи дозволяється переписувати, фотографувати (за виключенням місць, де йде мова про інших осіб). Якщо в справі є листи, записки, фотокартки, їх можна забрати (після попереднього сканування для архіву).

Інші архівні дані

Окрім даних про кримінальні справи, у інформаційній залі можна ознайомитися із матеріалами Галузевого державного архіву СБУ.

Він може допомогти у вивченні деяких періодів нашої трагічної історії – чи то Голодомор, чи то визвольна боротьба ОУН-УПА. Насамперед, цим займаються краєзнавці, історики, студенти, школярі, представники сільських рад. Необхідно написати відповідний запит на начальника облуправління СБУ, а після надання дозволу можна працювати із архівами до кінця року. Якщо часу замало – дозвіл подовжується.

Саксонські меморіали – база даних про німецьких та радянських військовополонених. На сайті www.dokst.ru/node/1118 можна відшукати прізвища своїх родичів, дізнатися, де вони поховані, дату загибелі, іноді – знайти фотокартки.

У Росії архів кримінальних справ НКВС досі засекречений. Проте є сайт «Жертвы политического террора в СССР» (lists.memo.ru), створений громадською організацією «Меморіал». Тут також можна знайти рідних. Трапляється, що забрали людину на Полтавщині, а знайти якусь згадку про неї можна лише в архівах Росії.

Довідка

Інформаційно-довідкову залу відкритого електронного архіву Управління СБУ в Полтавській області відкрили в 2009 році. Подібні існують і в інших обласних центрах. Мета – доступ громадян до розсекречених документів, а саме до кримінальних справ КДБ (Комітету державної безпеки СРСР), НКВС (Народного комісаріату внутрішніх справ СРСР), ДПУ (Державного політичного управління). Тут зібрані дані майже про всі кримінальні справи, які заводилися на території України починаючи з 20-х років ХХ ст і аж до 1991 року. Основна кількість – до 50-х років.

«Кременчуцький ТелеграфЪ» дякує за допомогу в підготовці матеріалу адміністратору Інформаційно-довідкового залу відкритого електронного архіву УСБУ в Полтавській області Олені Євдокимовій.

* Мартиролог (з грецької martyros – мученик, свідок + logos – слово) – перелік жертв, що були піддані гонінню, переслідуванню. Спочатку так називалася збірка розповідей про християнських мучеників.