Кременчук попрощався з воїном Валентином Криворучко, якого вдома чекали сини-двійнята

23.01.2023, 18:30 Переглядів: 3 770

 Прощання відбулося у Міському палаці культури, куди завітали мешканці Світловодська та Кременчука 

Сьогодні, 23 січня, у Міському палаці культури попрощалися із захисником України Валентином Криворучком. Військовий зі Світловодщини довгий час працював та жив у Кременчуці. У Валентина залишилися батьки, дружина та двоє діток-двійняток.

 

Криворучко Валентин Олександрович народився 28 травня 1993 року у Світловодську Кіровоградської області. Закінчив там школу №3, а після 11 класів поступив на навчання до Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського на інженера механіка.

— 16 вересня 2022 року Валентина призвали по мобілізації через 1 відділ Олександрійського РТЦК та СП Світловодська, до військової частини А 0224. У військовій частині він був водієм десантно-штурмового батальйону. Загинув військовий 13.01.2023 року в районі населеного пункту Новомихайлівка Донецької області, — розповів військовий з позивним «Зоряний».

Прощання відбулося у Міському палаці культури, де, схилившись над домовиною, огорнутою у синьо-жовтий стяг, сиділи дружина, мати та бабуся військового. Віддати останню шану Герою прийшли не лише кременчужани, а й мешканці Світловодська, друзі, знайомі та представники міської влади Кременчука.

 

Сусідка Лідія розповіла журналістам, що Валентин дуже любив дітей й увесь час проводив з ними.

— Яскравий з посмішкою. Був дуже хорошою людиною. Знала, що він пішов на війну, останнє знала, що він був на навчанні у Житомирській області. Про те, що його відправили туди (на передову — ред.) я не знала.

Кожен день, кожний дитячий майданчик, сміх та сльози радості дітей. Пацани його дуже любили. Як тільки чули звук мотора татової машини бігли до нього: «Тато, тато». Матвій та Тимофій, дуже схожі на нього.

Будемо пам'ятати Валентина, він наш Герой.

 

Колега Тетяна додала, що Валентин до них прийшов працювати на КрАЗ, коли завершував навчання у Кременчуцькому національному університеті.

— Валентин був працьовитий, здібний, навчався. У нас була лабораторія фізико-механічних випробувань на КрАЗі. Він не цурався роботи, навчався й паралельно працював. Зустрічався з Дашею, зараз його дружина, завжди з нею радився. Хороший хлопчик був.

Коли одружився — одразу розрахувався, адже потрібні були гроші. Він з КрАЗа пішов, далі працював на підприємстві з молочної продукції.

Він завжди радився, зідзвонювалися... Він розповідав, що отримав повістку.

Він дуже хороший. Досягав успіху, починаючи справи з нуля. Був дуже комунікабельним, — розказала Тетяна.

Схилившись на одне коліно кременчужани утворили живий коридор біля Міського палацу культури. Після панахиди у Свято-Миколаївському соборі поховали військового на Алеї Слави на Свіштовському цвинтарі.

Фото: Альона Душенко
Автор: Альона Душенко Фото: Альона Душенко
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
  • Kiaparts
  • НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:


Свіжий випуск

№ 4 від 26 січня 2023

Читати номер
Попередні випуски
Вверх