Кременчук попрощався з воїном Олександром Шарим з позивним «Тритон»

18.08.2022, 16:03 Переглядів: 3 183

 

Схилившись на одне коліно, кременчужани віддали шану військовому, який захищав Україну

Сьогодні, 18 серпня, Кременчук провів в останню путь 37-річного військового Олександра Дмитровича Шарого. Воїн загинув при обороні Донецької області 11 серпня, у стрілецькому бою біля Білогорівки Бахмутського району.

Народився Олександр Шарий 18 березня 1985 року у Кременчуці, навчався у школі №2. Все його дитинство пройшло на районі Ревівка.

 

- Сашка знав зі шкільних років. Навчався в школі №2 протягом 8-9 класів. Був добрим та чуйним хлопцем. Товаришували... всяке було, але поганого нічого не можу сказати. Я впевнений, що путінські вбивці понесуть покарання, - розповів однокласник Євген Сальник.

 

Прощалися з військовим у Міському палаці культури, куди прийшли рідні, друзі та побратими Олександра, а також небайдужі кременчужани та представники міської влади.

 

- Олександр пройшов АТО/ООС, став сержантом, командиром відділення однієї із прославлених бригад. Але 11 серпня при захисті Бахмута загинув. У нього залишилась мати і наречена. Він мріяв одружитися, але війна внесла корективи.

У місті всі Сашка називали «Шариком», всі добре знали. На Ревіввці знали, як веселого і життєрадісного, але сьогодні у цей літній день проводжаємо його  в останню путь. Тут зібралось багато друзів, які разом вчилися, хто жив по сусідству на Ревівці. Багато бойових друзів, проте багато його побратимів у шпиталі. Адже прийняли бій. І він став останнім для нашого Сашка. Вічна пам'ять Герою, - розповів журналістам військовий з позивним «Художник». 

 

Попрощатися з Олександром змогли вирватися його побратими. Військові розповіли, що в Сашка був позивний «Тритон», який був ще з початку російсько-української війни.

Побратим «Тихий» розповів, що Олександра зустрів 22 квітня. Разом із ним пройшли бойові дії у Харківській, Луганській, а згодом у Донецькій області.

 

- Людина була унікальна, дуже досвідчений боєць, просто еталон справжнього українського воїна. Він людей сприймав, як особистість і кожному хотів допомогти. Він вів достатньо аскетичний стиль життя, оскільки я ніколи не бачив у нього під бронежилетом нічого, окрім яскраво зеленої футболки, яку ми отримали із волонтерською допомогою. Людина пів року воювала в цій футболці. І це не тому, що не було одягу, йому це було не потрібно. Простий сержант. За ним йшли всі.

Тому, якщо на виконання бойової задачі йде сержант Шарий, то ніхто не хвилювався, що буде щось не так: всі були впевнені, що все буде добре. Якби військові побратими мали змогу тут бути, то цього приміщення було б мало. Була людина, якщо діяла, то діяла впевнено і своєю впевненістю заряджала всіх навколо, - розповів «Тихий».

 

Після прощання у міському палаці культури Олександра відспівали у Свято-Миколаївському соборі. Далі автоколона вирушила до Ревівського кладовища, де й поховали військового та захисника України Олександра Шарого.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
  • Kiaparts
  • НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:


Свіжий випуск

№ 38 від 22 вересня 2022

Читати номер
Попередні випуски
Вверх